Загинув під час виконання бойового завдання у Суджанському районі. Згадаймо Віталія Силку
Життя героя обірвалося 11 серпня під час виконання бойового завдання біля села Мартинівка Суджанського району Російської Федерації
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Віталія Силку.
На вічний спочинок у рідне село Удовиченки повернувся стрілець, помічник гранатометника у десантно-штурмовому відділенні другого десантно-штурмового батальйону, солдат Силка Віталій Миколайович. Про це повідомила Зіньківська міська рада.
Віталій Силка народився 5 травня 1983 року в селі Удовиченки. Омріяну професію здобув у Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Понад 20 років працював бурильником у компанії Укрнафта НГДУ «Полтаванафтогаз».
У 2011 році молодий чоловік переїхав до Полтави на постійне місце проживання, де через два роки побрався із молодою красунею Іриною.
Разом із дружиною тішилися двома синами, старшому з яких – Максимку – 10 років, молодшому – Денискові – сім.
«Віталій Силка був надійною опорою і підтримкою своїй сім’ї, батькам і рідним, надійним товаришем і побратимом – спокійним і врівноваженим, мудрим та небайдужим. Односельці характеризують його, як гарного організатора, компанійського, доброго, життєрадісного чоловіка. Він часто навідував рідних, не поривав зв’язків із друзями дитинства. Дуже любив маму з вітчимом (у малолітньому віці в хлопчика помер тато), дідуся із бабусею, сестру Інну. На жаль, усі світлі плани сім’ї Силків на подальше майбутнє війна переписала на свій лад», – написала про полеглого захисника Зіньківська міська рада.
20 травня 2024 року Віталій Силка був призваний у лави ЗСУ. Пройшов навчання і вступив у запеклий бій із ворогом. Один із боїв став для нього останнім…
Життя героя обірвалося 11 серпня під час виконання бойового завдання біля села Мартинівка Суджанського району Російської Федерації.
Віталія поховали 16 серпня 2024 року у рідному селі Удовиченки.
У полеглого героя залишилися мама Надія Іванівна, вітчим Анатолій Васильович, дружина Ірині Олександрівна, сини Максим та Денис.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.