Загинула на «Азовсталі». Згадаймо Анастасію Куницьку

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Анастасію Куницьку.

Анастасія Куницька народилася 1998 року в Урзуфі Мангуської селищної ради на Донеччині. З часом вона переїхала до Маріуполя, а військову службу проходила на основній базі полку «Азов» – у рідному Урзуфі.

На службі у полку «Азов» Анастасія Куницька у 2019 році познайомилася з Владиславом Оксеньчуком (позивний «Дезмонд»), який приїхав на Донеччину з Ковеля Волинської області. Він – майстер спорту України з легкої атлетики, парамедик (з «Азовсталі» у травні 2022 року потрапив у полон, перебуває на тимчасово окупованій території). 

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну дівчина перебувала в Маріуполі. З часом вона опинилася в одному з бункерів «Азовсталі». 

«У них були дуже важкі умови. І до того ж Настя з Владом були у різних бункерах «Азовсталі». За цей час вони жодного разу не побачились, але дуже хотіли потрапити один до одного. Командири пропонували Насті та іншим жінкам вийти з «Азовсталі». Їй дали можливість покинути завод, але вона відмовилась: «Поки Влад тут, я не вийду!», – розповіла молодша сестра Владислава Оксеньчука Ольга.

23-річна Анастасія Куницька загинула у ніч з 2 на 3 травня 2022 року у результаті авіанальоту на «Азовсталь» разом з психологинею полку Наталею Луговською.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.