Захищав Україну від початку повномасштабної війни. Згадаймо Андрія Наконечного
Боронив Україну у складі 103-ї окремої бригади тероборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони ЗСУ
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Наконечного.
Захисник України Андрій Наконечний загинув на фронті 28 лютого 2026 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Народився Андрій Наконечний 19 березня 1976 року у Львові. Навчався у ліцеї «Львівський» Львівської міської ради. Згодом здобув фахову освіту у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва», а також у Львівському торговельно-економічному університеті.
Проходив строкову військову службу, після повернення зі служби працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак», а згодом започаткував власну справу.
Зі слів рідних, Андрій був мужнім і сміливим, справжнім сім’янином, завжди усміхненим, позитивним і життєрадісним. Вирізнявся добротою та щирістю, був вірним другом, завжди готовим прийти на допомогу. Захоплювався зброєю, професійно займався страйкболом. В останній рік свого життя здійснив давню мрію – придбав мотоцикл, на якому під час відпустки подорожував містами України, відчуваючи швидкість і свободу.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, повернувшись з-за кордону, став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому, луганському, запорізькому та північно-слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних сил України. Нагороджений відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних сил України «За особливу службу» II ступеня, медаллю «Учасник бойових дій» та медаллю «Ветеран війни».
Андрій Наконечний загинув на фронті 28 лютого 2026 року. Захисника України поховали на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
У воїна залишилися дружина, двоє синів, батьки, сестра та родина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.