Повернувся з-за кордону і став на захист України. Згадаймо Андрія Поповича

Андрій Попович загинув 16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Сумській області
колаж: glavcom.ua

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій Попович перебував у Чехії, проте повернувся додому, щоб підтримати батьків

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Поповича.

16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання в Сумській області загинув Андрій Попович. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Костопільську міську раду.

Андрій Попович народився 10 січня 1993 року у Костополі. Навчався у місцевій школі №2, згодом здобув фах муляра-штукатура в Костопільському будівельно-технологічному фаховому коледжі. Після закінчення навчання працював за спеціальністю, спершу на приватних підприємствах у рідному місті, згодом за кордоном.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій перебував у Чехії. Проте повернувся додому, щоб підтримати батьків. У грудні 2024 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Андрій проходив службу солдатом у складі 225 окремого штурмового полку.

Андрій Попович загинув 16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання в Сумській області
фото: Костопільська міська рада

«Про службу багато не розповідав. Казав, що все добре, щоб нас не тривожити. Завжди тримався на позитиві – усмішка не сходила з обличчя. Він був дуже щирим, добрим, світлим хлопцем. Що можна сказати про сина? Для мене він був найкращий», – каже батько Андрія Юрій Попович.

Андрій Попович загинув 16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання в Сумській області. Поховали захисника на кладовищі «Нове» у Костополі.

У Андрія Поповича залишилися батьки.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.