Мріяв, щоб його діти ніколи не одягали «броніки». Згадаймо розвідника Богдана Михайленка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Богдана Михайленка. 

3 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання загинув молодший сержант Михайленко Богдан Анатолійович, розвідник Третього окремого полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Про це повідомила Компаніївська територіальна громада. 

Народився Богдан Михайленко 5 березня 1997 року в селі Мар’ївка. Навчався у Мар’ївській загальноосвітній школі, після закінчення якої здобув освіту у місті Кропивницький, обравши професію електрика. З 2016 року пішов на службу за контрактом у Третій окремий полк спеціального призначення на посаду розвідника.

Богдан Михайленко пов’язав життя з військовою професією, як його батько та старший брат: у 2016 році вступив до лав Сил Спеціальних Операцій ЗСУ. Навчався у військовій академії, брав участь в АТО. Від самого початку великої війни Богдан продовжив захищати рідну країну. Служив молодшим сержантом, мав позивний Монах.

У 2018 році вступив до Центральноукраїнського педагогічного університету імені Винниченка, отримав фах вчителя трудового навчання, згодом продовжив навчання у магістратурі. Також навчався в Одеській військовій академії.

«Під час виконання бойового завдання загинув наш випускник – молодший сержант Михайленко Богдан Анатолійович, розвідник 3-го окремого полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго, який навчався за професією «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Пройшов шлях служби від розвідника до командира групи», – повідомило Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського.

«Богдан був людиною з великої літери. Найбільше він хотів перемоги у цій війні, хотів звільнити наш Крим і у всьому екіпіруванні скупатися в нашому Чорному морі, зателефонувавши мені та сказати: «Ми це зробили, війна закінчилась, збирайся, ми їдемо на море». Хотів закінчити те, що не зробили наші діди та батьки, щоб наші з ним діти ніколи не одягали «броніки». Для мене він був найкращим, особливим, коханим. Він завжди вмів мене підтримати, всім своїм друзям та побратимам говорив, що, одружившись, знайшов своє щастя і він є найщасливішим на цій землі. Своє кохання він проявляв у найменших дрібницях: хоч о якій годині він приїздив зі сходу, завжди був із квітами, до яких залишав милі нотатки... Він завжди говорив мені: «Жодної проблеми немає, все вирішимо, разом ми ж команда, родина Михайленко», – розповіла його дружина Марина.

Богдан та Марина Михайленки створили власну родину під час війни, 12 лютого 2023 року.

Побратими Богдана переповідають, що він світився від кожного дня сімейного життя з дружиною. Для Монаха не було нічого щасливішого за можливість летіти трасою до коханої, аби встигнути хоч кілька годин побути поруч з нею.

Марина Михайленко розповіла, що її Богдан любив спорт, був сертифікованим тренером. Цікавився автомобілями та обожнював готувати, особливо мʼясо. Родина була однією з найголовніших цінностей чоловіка.

«Разом планували відкрити сімейну справу, придбати великий сімейний будинок, у якому би був чудовий сад та місце для барбекю, а у дворі – дитячий майданчик, де б гралися наші діти», – згадує Марина про спільні плани, які обірвав російський напад.

«Богдан хотів перемоги у цій війні, хотів, щоб наші з ним діти ніколи не одягали «броніки». Був особливим, завжди на позитиві, усміхненим та говорив мені завжди: «Жодної проблеми немає, все вирішимо, разом ми ж команда, родина Михайленко», – каже Марина.

Своє кохання Богдан проявляв у найменших дрібницях: хоч о якій годині він приїздив зі Сходу, завжди був із квітами, до яких залишав милі записки.

Спогадами про Богдана також поділився його побратим, спецпризначенець Олександр.

«З Богданом ми познайомилися на самому початку війни, у березні мене перевели в їхню розвідгрупу. Бодька одразу здавався таким простим добродушним хлопцем. Коли почали ближче спілкуватися, я дізнався, що він займається спортом професійно, має інструкторські сертифікати, він пишався цим. Пропагував здоровий спосіб життя, був компанійським, ми одразу з ним потоваришували. Богдан був у групі медиком, тому дуже часто між завданнями займався тактичною медициною, проводив багато занять, підтягував нас по такмеду. Також готувати любив, круті кулінарні таланти мав. Інколи між задачами готував для групи – ми завжди у захваті були. Сміливий, добродушний, чесний. Шкода, що загинув», – розповів військовий.

Загинув Богдан 3 листопада 2023 року на Сумщині, виконуючи бойове завдання. Воїн нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та «Золотим Хрестом».

Поховали спецпризначенця 10 листопада 2023 року на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища у місті Кропивницький.

У Богдана залишились мама, дружина, троє братів і сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.