Став на захист України після виходу на пенсію. Згадаймо Федора Москаленка

Захисник служив у 22 окремій механізованій бригаді
колаж: glavcom.ua

За тиждень до загибелі, Москаленко був нагороджений однією з найвищих відзнак ЗСУ – нагрудним знаком «Золотий хрест»

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Федора Москаленка.

17 вересня 2024 року молодший сержант Москаленко загинув під час ворожого обстрілу, отримавши  травми, несумісні з життям. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чорнобаївська сільська рада.

Федір Москаленко народився 30 листопада 1976 року у Херсоні. Закінчив херсонську школу № 5, а згодом – Херсонський судномеханічний технікум. Пройшов військову службу, після чого вступив до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», де прослужив 26 років, працюючи молодшим інспектором ВРО.

Москаленко ветераном праці Державної кримінально-виконавчої служби України. Через два тижні після виходу на пенсію Федір ухвалив нове, надзвичайно мужнє рішення – знову стати до захисту рідної землі.

Чоловік приєднався до лав Збройних сил України та служив у 22 окремій механізованій бригаді.

17 вересня 2024 року молодший сержант Москаленко загинув під час ворожого обстрілу, отримавши травми, несумісні з життям.

До останнього дня він залишався вірним Україні, своїй родині та обов’язку.

«Мій чоловік був чудовою людиною з добрим серцем, гарним чоловіком, прекрасним батьком, справжнім другом, розумним, надійним, дбайливим, сміливим…», – згадує Москаленка дружина Ольга.

За тиждень до загибелі, 12 вересня 2024 року, Федір Москаленко був нагороджений однією з найвищих відзнак Збройних сил України – нагрудним знаком «Золотий хрест». Наказ про нагородження був підписаний командувачем ЗСУ Олександром Сирським, коли воїн ще був живий.

Вдома на Федора чекали старенькі батьки, дружина, син та донька…  

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.