На фронті загинув історик та археолог зі Львова. Згадаймо Юрія Реверу
Історик за освітою і покликанням, Юрій Ревера з перших днів повномасштабного вторгнення Росії став на захист України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Реверу.
На війні проти російських окупантів у Донецькій області 27 серпня загинув 51-річний оператор БПЛА Юрій Ревера (Граф). Захисник України був істориком за освітою, 14 років працював у Науково-дослідному центрі «Рятувальна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України. Про смерть захисника повідомив Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба».
Юрій Ревера народився 20 червня 1973 року народився 20 червня 1973 року у Львові. Навчався у школах №76 та №54 міста Львів (випуск 1990 року). Після цього три роки працював на заводі факсимільно-телеграфної апаратури в бюро промислової естетики.
Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю «Історія України» (1992-1998). Ставши студентом змінив робітничу професію маляра на наукову – бібліотекаря у відділі періодики Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Національної академії наук України (1993-1994), на останніх курсах навчання – перейшов до Музею історії університету своєї альма-матер, де наступні 14 років працював художником (1995 – 2009).
Історик за освітою і покликанням, Ревера став співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.
Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру «Рятівна археологічна служба».
Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України.
Науково-дослідні проєкти Центру «Рятівна археологічна служба», у яких Юрій Ревера брав активну участь:
- 2008 – обстеження ділянки облаштування нового Бескидського тунелю (Львівська, Закарпатська області).
- 2009-2011 – розвідки і розкопки різночасових пам’яток в межах будівництва шахти «Любельська № 1-2» (Львівська область).
- 2009-2010, 2020-2021 – обстеження ділянок проєктованого будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва (Київська область).
- 2009, 2011-2012 – розвідувальні і рятівні археологічні дослідження давніх пам’яток на трасі будівництва нової повітряної лінії 750 кВ від Рівненської АЕС до підстанції 750 кВ Київська (Рівненська, Житомирська, Київська області).
- 2011, 2019 – пам’яткоохоронні роботи в межах будівництва повітряної лінії 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани (Львівська, Івано-Франківська області).
- 2012 – обстеження траси майбутньої повітряної лінії 330 кВ Луцьк північна – Тернопільська (Волинська, Рівненська, Тернопільська області).
- 2016 – розвідки в межах проєктування нового магістрального газопроводу-інтерконектору «Дроздовичі – Більче – Волиця» (Львівська область).
- 2017 – рятівні дослідження поселень і могильника черняхівської культури у складі Попівської археологічної експедиції під час реконструкції газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород» (Вінницька область).
- 2018 – розкопки пам’яток під час облаштування Локачинського газового родовища (Волинська область); обстеження території майбутнього будівництва повітряної лінії 330 кВ Побузька – Тальне – Поляна (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області); дослідження решток кургану скіфського часу Гайсинською археологічною експедицією (Вінницька область).
- 2019, 2021 – розвідкові і рятівні дослідження Мелітопольської археологічної експедиції в зоні будівництва повітряної лінії 330 кВ Азовська ВЕС – підстанції «Молочанськ» (Запорізька область).
- 2019-2020 – рятівні археологічні дослідження курганів і поселень у складі Кобеляцької і Решетилівської археологічних експедицій під час реконструкції автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Решетилівка (Полтавська область).
- 2020 – дослідження багатошарового поселення Чаньків у складі Дунаєвецької археологічної експедиції під час будівництва автодороги в обхід м. Дунаївці (Хмельницька область).
- 2021 – обстеження і розкопки давніх пам’яток у складі Ямпільської археологічної експедиції під час будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер (Вінницька область).
- 2022 – обстеження автомобільної дороги «Північний під’їзд до міста Рівне».
Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і стала останньою для здібного науковця.
З перших днів повномасштабної війни Юрій Ревера став до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Згодом продовжив службу у 414-у окремому полку ударних безпілотних авіаційних систем Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту, повідомила Львівська обласна державна адміністрація.
Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Загинув 27 серпня 2024 року виконуючи бойове завдання на Донеччині.
«Юрій Ревера був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор. Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – Граф. Активний учасник Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і у 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту. Працював… Служив… Був … Боляче писати в минулому часі про людину, яка ще могла б багато зробити і досягти…», – згадують Реверу його колеги з Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.