Помер під час реабілітації після важкого поранення. Згадаймо Максима Погуляя

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Максим Погуляй поповнив лави територіальної оборони у Києві, а з червня 2022 року пішов на фронт
колаж: glavcom.ua

Погуляй був активним учасником Революції гідності, брав участь у протестах на Майдані. Згодом він став добровольцем у зоні АТО

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Погуляя. 

Про це повідомили міська рада Бахмача та Житомирська міська рада.

Максим Погуляй народився 15 вересня 1992 року в місті Бахмач на Чернігівщині. Закінчив місцеву школу № 1, потім навчався в Конотопському професійно-технічному училищі, де отримав спеціальність «помічник машиніста». Щирий, відкритий, комунікабельний, з добрим серцем Максим працював на різних роботах у Києві.

Чоловік був активним учасником Революції гідності, брав участь у протестах на Майдані
фото: Бахмацька Міськрада, Facebook

Чоловік був активним учасником Революції гідності, брав участь у протестах на Майдані. З 2014 року брав участь в АТО/ООС в одному з підрозділів ДШВ ЗСУ. Він не міг інакше, адже щиро любив Україну, був справжнім патріотом. І цей вибір був свідомим. За мужні та самовіддані дії при захисті України був нагороджений відомчими нагородами та відзнаками. Повернувшись до цивільного життя, організовував заходи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.. 

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Максим Погуляй поповнив лави територіальної оборони у Києві, а з червня 2022 року пішов на фронт. Чесною й мужньою була його фронтова дорога. Захищав Україну на гарячих напрямках.

Після важкого поранення, отриманого під час ведення бойових дій за незалежність України, Максим Погуляй проходив реабілітацію в місті Житомирі, де наразі проживає його мама. Та, на превеликий жаль, серце захисника зупинилося 6 листопада 2024 року.

Поховали героя 9 листопада 2024 року в Житомирі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.