Прикрив своїм тілом побратима. Згадаймо Олександра Чабана
Олександр Чабан був старшим лейтенантом 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько–українська війна. Нині згадаємо Олександра Чабана.
Олександр Чабан народився 17 серпня 1987 року у місті Краматорськ на Донеччині. Здобував освіту у Харківському національному університету ім. Каразіна, навчався на кафедрі політології, був головою Студентського наукового товариства університету у 2009–2013 роках та лідером студентського самоврядування Каразінського університету. Після завершення навчання в університеті отримав освітній рівень магістр політології.
Займався підприємницькою діяльністю. У Олександра був власний бізнес-проєкт – виготовлення і продаж виробів для домашніх тварин під власним брендом Pets Lounge. Ідея бізнесу виникла під час служби в Збройних силах України. Олександр був у захваті від того, що можна робити з дерева. Особливо його вразили різні ідеї для домашніх тварин, які він бачив на іноземних сайтах. Під час відпустки вирішив самостійно зробити кілька подібних виробів, сфотографував і виклав для продажу на деяких безкоштовних інтернет-ресурсах. І на його велике здивування, багато людей виявляли інтерес до його робіт і готовність платити за це. В середині 2020 року Олександр звільнився з основного місця роботи та взявся до реалізації тих ідей, які у нього накопичилися за попередній час.
Компанія Олександра стала першою в Україні, хто почав пакувати і продавати наповнювач для котячих туалетів з екологічного матеріалу – шкаралупи волоського горіха. Метою Pets Lounge було перетворити звичайні товари для тварин у стильний елемент інтер’єру.
Згодом вчився у Національній академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Був старшим лейтенантом 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Старший лейтенант Чабан загинув 20 липня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Він був командиром групи, яка підбила декілька ворожих танків. Бійці потрапили під обстріл, Олександр прикрив своїм тілом побратима, у результаті чого отримав поранення, несумісні з життям.
Поховали Олександра 26 липня 2022 року на алеї Слави 18-го кладовища міста Харкова.
Яким Олександра Чабана запам'ятали друзі, вчителі, рідні
«Саша навчався в Каразінському університеті, політолог. Пишаюся, що викладала у нього, у цього хлопця – мудрого, системного, патріотичного. Він родом з Краматорська. Веселий, товариський, завжди випромінював оптимізм. У студентські роки Олександра Чабана було обрано Студентським Ректором Каразінського університету. Його сміливо можна віднести до цвіту нації», – згадує бійця депутатка Харківської обласної ради, викладачка загиблого захисника Галина Куц.
«Я можу із впевненістю сказати, що це був один з найкращих випускників університету. Пам’ятаємо його як лідера студентського самоврядування, молодого науковця. Його, напевно, знала вся 20-тисячна громада університету, тому що він був дуже активним, прогресивним, справжнім патріотом і справжнім молодим професіоналом», – зазначив проректор Харківського університету ім. Каразіна Анатолій Бабічев.
Олександра Чабана, який загинув на війні з російськими окупантами, нагородили орденом Богдана Хмельницького третього ступеня (посмертно). Відповідний указ з'явився на сайті президента України:
«За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю: нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Чабана Олександра Олександровича (посмертно)».
У Олександра Чабана залишилася донечка Софійка, яку він безмежно любив та пишався нею.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.