Мав сталевий характер та жагу до справедливості. Згадаймо Олександра Козиря

Під час повномасштабного вторгнення Росії Олександр захищав Україну у лавах третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України
колаж: glavcom.ua

Поховали молодого воїна Олександра Козиря на Бортничанському кладовищі у Києві

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Козиря. 

7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання загинув захисник України Олександр Козир, позивний Студент. Про це повідомляє Ніжинська міська рада. 

Олександр народився 27 серпня 2002 році у місті Ніжин. Навчався у загальноосвітній школі № 15, потім – у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї у класі іноземної філології. 

З 2019 року по 2023 рік Олександр Козир навчався в Київському національному лінгвістичному університеті
фото: Marina Kozyr, мама захмсника, Facebook

З 2019 року по 2023 рік Олександр Козир навчався у Київському національному лінгвістичному університеті на факультеті східної та слов’янської філології за освітньою програмою «Турецька мова і література та переклад, друга східна мова, західноєвропейська мова». Професійна кваліфікація: перекладач.

З 2022 року навчався на військовій кафедрі Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Із 2022 року Олександр Козир навчався на військовій кафедрі Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка
фото: Marina Kozyr, мама захисника, Facebook

Грав на гітарі. Любив читати книжки. Обожнював тварин, особливо котів. Смачно готував для сімʼї. Найулюбленіша кухня – грузинська. Обожнював подорожувати. На запитання «Як справи?» у будь-якій ситуації відповідав: «Краще, ніж у всіх».

Вже на війні у Бахмуті врятував чорне кошеня, яке назвав Василем. 

Під час повномасштабного вторгнення Росії Олександр захищав Україну у лавах третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України
фото: Marina Kozyr, мама захмсника, Facebook

Під час повномасштабного вторгнення Росії Олександр захищав Україну у лавах третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду помічника гранатометника. Разом із побратимами мужньо виконував бойові завдання та сміливо йшов у бій.

За досягнення був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

«Сміливий, відважний, мужній і хоробрий, мав сталевий характер, жагу до справедливості і водночас був добрим, сором’язливим, емпатійним і люблячим. Мав грандіозні плани на майбутнє, але загинув з вірою у Перемогу. Патріот своєї країни!» – розповіла хрещена загиблого Ірина Венжега.

З лютого 2023 року вступив на службу за контрактом у Збройних Силах України. З квітня 2023 року воював у третій окремій штурмовій бригаді. У складі ОТУ «Соледар» брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку.

7 вересня 2023 року Студент загинув під час виконання бойового завдання.

Поховали молодого воїна Олександра Козиря на Бортничанському кладовищі у Києві.

«У тебе ніколи не буде чорно-білих фотографій, бо ти прожив яскраве життя, взяв, як то кажуть, якістю, а не кількістю. Твоєму досвіду, тверезому, спокійному, холодному розуму і аналізу ситуацій, неймовірній кількості унікальних навичок і талантів можуть позаздрити 60-ти літні…. Талановиті люди талановиті в усьому і це дійсно про тебе. Твоя людяність і величезне серце назавжди залишаться прикладом і провідником по життю для багатьох. Мій Сашентій. Щодня ти вчиш мене жити інакше. По принципу Екзюпері «научи меня исскуству маленьких шагов….». Знаю, пам’ятаєш, як ми читали з тобою через розділ, бо ти сам лінувався, валяючись на пляжі», – написала про сина Олександра мама, Марина Козир. 

Олександра Козиря залишилися батьки, бабуся, прабабуся, хрещені батьки, інші рідні, друзі та побратими.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.