Ворожа ракета влучила у будинок. Згадаймо семирічного Олексія Бондаря та його рідних

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо семирічного Олексія Бондаря.

19 березня 2022 року російські військові завдали авіаудару по приватному будинку в селищі Костянтинівка Миколаївської області. Здійнялася пожежа. Будинок згорів, а люди, які там були, загинули. Це – Олексій Бондар, його мама Ірина та бабуся Валентина.

Олексієві було сім років. Він народився в Миколаєві. У вересні 2021-го пішов до першого класу Миколаївської школи №57 імені Тараса Шевченка. Навчався футболу в місцевому дитячому спортивному клубі. Олексій знав чи не всі країни світу та їхні столиці. Залюбки грав із батьком в шахи та шашки.

«Льошик був бажаною дитиною. Нам було все одно, хто народиться: хлопчик чи дівчинка. Моя сестра Валентина, бабуся Льоші, говорила: «Що є – все наше». Це був її єдиний онук», – розповіла сестра бабусі хлопчика Наталія Сидорова.

«Він був дуже розумним хлопчиком. Деяким дорослим не стільки відомо, скільки знав семирічний Олексій. Мріяв стати футболістом. Він так щиро усміхався, коли йому щось вдавалося», – додала жінка.

Льоша ріс сором’язливим та допитливим. Батьки й рідні купували дитині все для розвитку: велику залізницю, різні конструктори та книги. Олексій ще в дитсадку знав назви галактик, метеоритів і столиці держав. «Діти називали йому країни, а він говорив столиці. Перевіряли у комп’ютері, чи правильно – все правильно. Льошик не по своїх роках був розвинений», – пригадала Наталія Сидорова.

Хлопчик захоплювався шахами та шашками. Рідні водили Льошу в парк, де він охоче випробовував свої сили, граючи там з літніми людьми.

Сестра бабусі назвала малюка дуже розсудливим: «Ніколи нічого не просив з іграшок. Міг спитати: «Бабусю, а ти можеш купити? Гроші дозволять?».

Олексій захоплювався футболом, ходив у секцію. У 2021-му пішов у перший клас. Вчитись йому подобалось.

«Спокійний, добрий, мав гарну поведінку. Виконував завдання від «А» до «Я». Мав витончений та м’який характер», – пригадав Олексія класний керівник Олег Кікіна.

Учитель зауважив, що Льоша гарно оформлював свої роботи. Мав здібності до математики. За успішністю був серед найкращих учнів класу.

На той час Ірина не жила з батьком Льоші Євгеном, але він приділяв йому багато часу, коли його відпускали з військової служби. З мамою Олексій мандрував Україною, їздив на море та у гори.

Незадовго до повномасштабної війни, 6 лютого 2022-го, Олексію Бондарю виповнилось сім років. На день народження хлопчик отримав омріяного хом’яка. Рідні згадують, що він опікувався тваринкою як маленькою дитиною.

Після 24 лютого Ірина, Льоша та його бабуся Валентина переїхали з Миколаєва до селища Костянтинівка. У родині думали, що у дачному будинку буде спокійніше, адже поряд немає військових чи інфраструктурних об’єктів. Олексій забрав із собою у приватний будинок і омріяного хом’ячка.

19 березня надвечір у дім, де переховувались родичі, влучила ракета з літака. «Рідні були у знайомих, повечеряли та вирушили додому. Якби на пів годинки затримались, залишилися б живі», – розповіла Наталія Сидорова.

Ірина, Льоша та Валентина загинули на місці. Від будинку залишились лише яма та гора цегли.

«Першою знайшли мою сестру Валентину. Я одразу сказала, що Льоша буде десь біля неї. Він любив засинати біля бабусі. Перед сном її постійно гладив, казки розповідав. Вони один в одному душі не чули, так і загинули разом», – зазначила Наталія Сидорова.

В Олексія Бондаря залишився батько Євген, який захищає Україну на передовій, бабуся, дідусь та прабабуся.

Зауважимо, згідно з останніми даними ООН, російські терористи за час повномасштабного вторгнення вбили щонайменше 10 тис. і поранили 18,5 тис. мирних українців. Серед загиблих – 560 дітей, поранених неповнолітніх – понад 1200. При цьому в організації зазначають, що реальна кількість жертв значно вища, оскільки отримання інформації в умовах війни ускладнене.

За останніми даними Офісу генпрокурора, в Україні через російську агресію загинуло щонайменше 510 дітей. Ще понад 1100 постраждали. Ці цифри також не остаточні. Триває робота щодо їх встановлення у місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.