Пройшов Дебальцевський котел, загинув під час оборони Чернігова. Згадаймо Вадима Федорова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Вадима Федорова. 

Старший сержант Вадим Федоров, позивний Дєд, загинув від кулі російського окупанта 25 березня 2022 року, захищаючи місто Чернігів, яке з початку повномасштабного вторгнення росіяни намагались захопити. Про це повідомила Ніжинська міська рада.

Вадим Федоров народився 30 серпня 1968 року у Самарканді (Узбекистан). Його мама була родом з села Бобрик на Ніжинщині і поїхала на навчання в геогологорозвідувальний інститут, там і зустрілась з майбутнім чоловіком, батьком Вадима. Після закінчення навчання батьки Вадима Федорова поїхали до Середньої Азії на роботу, там народився Вадим і два його брати. Коли хлопець закінчив 10 класів, помер батько і сім’я Вадима Федорова переїхала в Україну.

В Україні Федоров здобув середню освіту. Строкову військову службу проходив на атомному підводному човні. Демобілізувався у званні старшини. Повернувшись додому працював водієм, трактористом, лісником, роботи не цурався. Познайомився з місцевою дівчиною Олею, згодом вони одружилися. В шлюбі подружжя виховувало двох синів Дмитра і Сергія.

Із 2014 року був тричі мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов Дебальцевський котел.

У 2018 році Вадим Федоров підписав контракт із ЗСУ. і розпочав службу у 58 мотопіхотній бригаді імені Гетьмана Івана Виговського. Після двох років він звільнився з лав ЗСУ за станом здоров`я.

22 лютого 2022 року Вадима Федорова викликали до військкомату, вручили повістку і наказали чекати дзвінка.

Рано вранці 24 лютого 2022 року дружина зібралася їхати з сином до Києва в лікарню. Виїхали дуже рано, скрізь було тихо ще, звичайний ранок. Але тоді до лікарні вони так і не доїхали дзвінок сина і страшні, приголомшливі слова: «Мамо, повертайтеся – почалася війна!!! Батьку подзвонили, щоб з`явився до військомату з речами…він вже поїхав…».

Тож, 24 лютого захисник України з’явився до Ніжинського ТЦК та СП з речами, звідки його мобілізували до ЗСУ. Більше рідні його не бачили.

Старший сержант Вадим Федоров у березні 2022 року у складі  Першої окремої Сіверської танкової бригади захищав місто Чернігів, яке з початку повномасштабного вторгнення намагалися захопити росіяни. У передмісті тоді ледь не щодня точилися бої. До підрозділу надійшла інформація, що в районі річки Білоус працює диверсійно-розвідувальна група ворога. Разом з побратимами Вадим Федоров виїхав на завдання. 25 березня 2022 року, прикриваючи товаришів, загинув у бою.

Завдяки небайдужим людям, побратимам, волонтерам після довгого болючого очікування, неймовірними зусиллями, Вадим повернувся додому на щиті.

«Вадим був справжнім батьком. Ми ростили двох синів. Він їх палко любив, передавав їм свої знання та вміння, привчив до улюбленої справи на дозвіллі – риболовлі. Він був людина слова, людина діла…», – розповіла дружина Ольга Федорова.

Похоронили Вадима Федорова 2 квітня 2022 року у рідному селі Бобрик на кладовищі біля мами. З хоробрим воїном прийшли попрощатися рідні, близькі, колеги, односельчани.

У захисника України залишилася дружина і двоє дітей.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.