Тримав оборону Харківської та Донецької областей. Згадаймо Володимира Тиндика
На початку повномасштабного вторгнення чоловік добровільно пішов на захист Батьківщини
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Тиндика.
Старший сержант Володимир Тиндик на псевдо Полтава загинув 6 липня 2023 року в районі селища Ямпіль на Донеччині. Стримуючи ворожий штурм позицій, захисник отримав смертельну вибухову травму. 22 липня йому виповнилося б 45 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал».
Володимир народився і жив у місті Гадяч Полтавської області. Навчався в Гадяцькій спеціалізованій школі-інтернаті імені Є. П. Кочергіна. Здобув професію газорізника у Веприківському професійному аграрному ліцеї. Працював за фахом у НВП «Нафтогазсервіс». У 2014-2015 роках брав участь в АТО у складі 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» ЗСУ. Був нагороджений медалями та відзнаками.
На початку повномасштабного вторгнення чоловік добровільно пішов на захист Батьківщини, адже понад усе прагнув захистити суверенітет і цілісність нашої держави. Служив у 4-ій окремій танковій бригаді імені гетьмана Івана Виговського, що у складі ЗСУ. Обіймав посаду командира мінометного розрахунку. З березня 2022 року тримав оборону Харківської та Донецької областей. За 1,5 місяця до загибелі Володимира перевели на посаду стрільця кулеметного взводу.
У червні 2022-го боєць був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Володимир щиро вірив у перемогу і докладав до цього максимум зусиль. Усі побратими мого чоловіка підтвердять, що він був відважним, досвідченим і сильним воїном, дуже відповідальним, надійним, відданим і гідним товаришем, ніколи не був байдужим до горя інших і завжди боровся за справедливість. Мій чоловік – це надійна опора, мій тил, мої крила, моя частинка серця… яку в мене забрала клята війна. Низький уклін йому та кожному, хто віддав найдорогоцінніше – своє життя…» – зазначила дружина загиблого Оксана.
Поховали воїна у рідному місті.
Вдома на Володимира чекали дружина і дві доньки.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.