Мінімізатори аліментів. Скупі батьки теж платять

На початку березня 2021 року Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт № 3881, який збільшує мінімальний розмір аліментів. Кнопки «за» натиснула конституційна більшість – 339 парламентарів. Автор законопроєкту, народний депутат, в минулому адвокат і університетський викладач сімейного права Володимир Ватрас у коментарі «Главкому» зауважив: коли мова йде про захист дітей, об’єднуються різні парламентські фракції і групи. Парламентар пояснив, що це рішення фактично виправило технічну помилку, яка залишилася в законодавстві.

«У 2017-2018 роках в Україні проводилася значна робота щодо захисту дітей. Зокрема, було ухвалено рішення про підвищення розміру аліментів для дитини з 30% до 50% від прожиткового мінімуму. У середньому, ці виплати зросли з 600 грн до 1000 грн на дитину. Підвищуючи розмір аліментів на дітей, які мають право на стягнення коштів з батьків, чомусь забули про дітей, котрі мають право на аліменти з інших членів сім’ї та родичів. Виходить, що одні діти продовжували отримувати по 600 грн аліментів, а іншим їх підвищили до 1000 грн. Тому я підготував відповідний законопроєкт, яким ми урівняли в правах вказані категорії дітей», – пояснив обранець.

Дійсно, тема аліментів дуже чутлива. А ті законодавчі зміни, про які згадав політик, передовсім запроваджені в інтересах дітей, котрі ні в чому невинні і страждають через взаємини батьків. До прикладу, тепер в Україні членам колишніх подружніх пар, які протягом чотирьох місяців і більше не сплачують аліментів, доводиться стикатися з цілою низкою проблем. До них Державна виконавча служба застосовує жорсткі санкції: тимчасово обмежує виїзд з країни, забороняє керувати транспортними засобами, користуватися вогнепальною мисливською та пневматичною зброєю і позбавляє права на полювання. Всі ці блага залишатимуться недоступними поки боржник повністю не розрахується за несплачені аліменти.

Проте, як з’ясував «Главком», злісні неплатники аліментів викручуються навіть з таких жорстких обмежень, влаштованих державою. Якими способами батьки караються своїх дітей – далі в матеріалі…

Судово-сімейні війни

Міністерство юстиції проінформувало «Главком»: виявляється, щороку завдяки вище перерахованим обмеженням, зі злісних неплатників стягують суттєві суми боргу: 2018 року на користь дітей виплачено 1,94 млрд грн аліментів, 2019-го – 2,06 млрд грн, 2020-го – 1,5 млрд грн, I квартал 2021-го – 287,7 млн грн. Найбільші суми стягнень фіксуються в Одеській області – понад 200 млн грн щороку, Києві – в межах 160 млн грн, Дніпропетровській області – понад 100 млн грн. Ще раз наголошуємо, ці суми – не добровільна опалата аліментів, а саме стягнення з тих, хто систематично уникав своїх обов’язків.

(для перегляду натисніть на зображення)

Мін’юст навіть навів показовий приклад з Одещини. Подільський міжрайонний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з липня 2010 року стягував аліменти на утримання п’яти неповнолітніх дітей. Заборгованість за період з грудня 2009 року до 1 січня 2021 року становила 161,35 тис. грн. Державний виконавець вніс батька-неплатника до Єдиного реєстру боржників і обмежив його у праві виїзду за кордон, керуванні транспортними засобами, користуванні зброєю та у праві полювання. Після застосування цих обмежень до відділу виконавчої служби надійшла заява стягувачки про сплату її колишнім чоловіком заборгованості. Також боржник сплатив 16,1 тис. грн виконавчого збору. Тобто система, яку розробила держава, дійсно запрацювала.

Або інший випадок. На Дніпропетровщині матір з липня 2013 року не платила аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. На початок лютого 2021 року «набігла» пристойна сума – 186 тис. грн і державний виконавець склав протокол про притягнення боржниці до адміністративної відповідальності. Після цього її ексчоловік повідомив про сплату заборгованості у повному обсязі і попросив не давати руху виконавчого документа до суду.

Часто-густо котрийсь із батьків, хто виховує дітей, через суди бореться із колишніми, вимагаючи з колишніх справно платити аліменти. Для цього є конкретні інструменти. Зокрема, для неплатника може наступити адміністративна відповідальність, якщо він вдруге протягом року не сплатить аліментів. Тоді його можна притягти до суспільно корисних робіт на термін від 240 до 360 годин. Крім того, боржнику аліментів відмовляють чи позбавляють права на субсидію.

Покарання для затятих неплатників аліментів передбачає, окрім громадських робіт, арешт до трьох місяців або обмеження волі до двох років (ст. 164 Кримінального кодексу України).

У судовому реєстрі «Главком» відшукав конкретні приклади таких покарань:

• Віктор А. з Житомирської області має борг 185,8 тис. грн на утримання двох неповнолітніх дітей. Аліменти не платить з березня 2012 року. На судове засідання не прийшов. Проте суд визнав його винним у несплаті аліментів і покарав 120 годинами суспільно корисних робіт. Плюс боржник заплатить 454 грн судового збору на користь держави.
• Олександр П. з Волинської області не платить аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей з листопада 2014 року. У суді він підтвердив, що протягом останніх шести років не сплачував аліментів на утримання дітей. При цьому знав про судове рішення, за яким він зобов`язаний їх сплачувати. У вчиненому розкаявся і пообіцяв ліквідувати заборгованість. Вердикт суду – 120 годин громадських робіт.
• Олександр Б. з Одещини з 2002 року платив аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів на утримання дитини. Але з квітня 2011 року чоловік почав злісно ухилятися від сплати, у добровільному порядку кошти не виплачував. Тому з 2011 року до березня 2019 року він заборгував 131,7 тис. грн аліментів. У суді він щиро розкаявся у вчиненому. Як наслідок, отримав 120 годин громадських робіт.
• Михайло П. із Закарпатської області є батьком трьох дітей. У 2014 році місцевий суд виніс рішення: чоловік має платити аліменти кожній дитині по 500 грн щомісячно до досягнення ними повноліття. Однак з листопада 2020 року він перестав платити гроші. Через це з’явилася заборгованість за аліментами на суму 147,1 тис. грн. У суді чоловік визнав вину і пояснив, що немає постійного місця роботи та працює за наймом. Зазначив, що по мірі можливостей допомагає дітям. Також у суді колишня дружина підтвердила, що її колишній чоловік не сплачував аліменти. Але наразі постійно допомагає по господарству, виконує різні роботи, заготовляє дрова. Як батько постійно спілкується з дітьми та має хороші стосунки з ними. Попри це суд дав порушнику 240 годин громадських робіт.
• Сергій З. із Кривого Рогу має борг 309 тис. грн за несплату аліментів на утримання двох синів. Пояснив, що не сплачує кошти, оскільки зараз не працює. Колишня дружина просила суд призначити суворе покарання. Суд врахував, що, окрім злісної несплати аліментів, порушник перебуває на іспитовому терміні за незаконне заволодіння транспортним засобом. Все це разом вилилося в остаточне покарання – три роки і один місяць обмеження волі.

Горе від великих грошей

Але трапляються випадки, коли один з батьків знаходить способи обійти всі правила та обмеження. Такі ситуації типові тоді, коли руйнуються заможні сім’ї. Тоді покинуті дружина/чоловік вимушена звертатися за допомогою у відновленні прав своїх дітей.

Це можуть бути боржники, котрі володіють власним бізнесом або ж здійснюють організаційно-розпорядчі функції. Мова про керівників підприємств, установ чи організацій незалежно від форм власності. Наприклад, топ-менеджери крупних компаній мають контракти за бонусною системою оплати праці. Умовно, договором передбачено місячний оклад 50 тис. грн та щомісячну премію у розмірі окладу. Така премія може нараховуватися не боржникові, а за домовленістю, іншому працівнику підприємства з поверненням боржникові. Така схема може працювати як у мікробізнесі, так і у крупному.

Неприємна історія трапилась з ексдружиною директора крупного підприємства (входить до агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) мільярдера Юрія Косюка) Олени С. У листі до редакції «Главкома» вона повідомила, що виховує двох неповнолітніх дітей від шлюбу з колишнім чоловіком Олександром С. Після розлучення, яке відбулося у січні 2019 року, жінка подала нинішнього директора підприємства на аліменти. Однак у грудні 2020 року, за її словами, сума виплат різко зменшилася. Пані Олена упевнена: це відбулося через умисне заниження суми доходу керівника. Тобто жінка має підозру, що роботодавець сприяв працівнику у питанні мінімізації доходів, хоча на сайті холдингу, в якому працює чоловік, прямим текстом вказано, що компанія постійно турбується про добробут своїх працівників.

Враховуючи це, «Главком» відправив запит безпосередньо на керівника агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка із проханням прокоментувати ситуацію, в якій опинилась колишня дружина одного із керівників його підприємств.

Зворотньої реакції від «МХП» не було майже два тижні. І лише після повторного запиту та телефонного дзвінка на пресслужбу агрохолдингу, вдалося отримати бодай щось. Щоправда, це важко назвати вичерпною відповіддю на всі поставлені запитання.

Наводимо текст того, що компанія вважає своєю позицією.

«Відповідаючи на ваш запит, можемо сказати наступне: розмір заробітної плати Олександра С. не змінювався. Однак, змінним є розмір винагороди, яка може, як збільшуватися, так і зменшуватися, в залежності від того, чи виконує підприємство план роботи за звітний період», – наголосила пресслужба агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт».

«Компанія МХП завжди в своїй роботі дотримується вимог чинного законодавства України. Як в частині виплати заробітної плати, так і в частині утримання коштів із заробітної плати. Таке утримання проводиться на підставі рішення суду та виконавчого листа, який видається судом. Отже, компанія проводить відповідні утримання, в тому числі по аліментах, виключна в розмірах встановлених у виконавчому документі. Компанія винятково у відповідності до чинного законодавства проводить утримання аліментів із заробітної плати своїх співробітників», – повідомив юридичний департамент агрохолдингу.

Народний обранець Володимир Ватрас, у якого було багато подібних справ під час адвокатської діяльності, коментує цю ситуацію так: природньо, що сторона позивача хоче одержати більші аліменти. Натомість сторона відповідача має бажання мінімізувати ці затрати.

Як уникнути мінімізації аліментів? Є один спосіб

У моїй практиці був випадок стягнення аліментів на двох дітей по 50 тис. грн при курсу 5 грн/$1. Відповідач був досить заможним і очолював велике комерційне підприємство. Нині ж ця проблема залишається, оскільки наявність рішення суду не завжди призведе до отримання цих коштів. Тому що, заможні люди мають суттєву юридичну підтримку і після стягнення великої суми, обов’язково займатимуться мінімізацією доходів, занижуючи офіційну заробітну плату та виводитимуть корпоративні права з тих чи інших підприємств. І якщо на момент розгляду справи, у відповідача зарплата становила 100 тис. грн, то наступного місяця вона може вже бути 10 тис. грн. Щоб уникнути історії з мінімізацією доходів, заявники можуть формувати позови таким чином, що там була зазначена фіксована сума аліментів. От тоді боржнику буде складніше зменшити розмір аліментів. Але він зможе у разі погіршення матеріального становище повторно звернутися до суду і вимагати зменшити суму стягнень.

Як на мене, оптимальний варіант для колишнього подружжя – укласти договір про добровільне утримання дитини. У ньому можна прописати всі моменти, починаючи з того, хто і коли з батьків бачиться з дитиною, хто оплачує відпочинок або навчання, закінчуючи сумами коштів на утримання. Треба розуміти, що діти ні в чому не винні. Якщо у батьків виникли проблеми, то вони їх повинні вирішити між собою. І в жодному разі від цього не повинні страждати діти.

Віталій Тараненко, «Главком»