Зник без вісти після ворожого артобстрілу. Згадаймо Сергія Дубика

Рідні та близькі до останнього сподівалися на диво
колаж: glavcom.ua

Дубик вважався зниклим без вісті з 21 червня 2025 року

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Дубика.

Стало відомо про загибель бориславця, старшого сержанта Дубика Сергія Івановича, якого понад пів року вважали зниклим без вісти. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Бориславську міську раду. 

Сергій Дубик народився 13 липня 1999 року. Його дитинство пройшло у селі Зелене (Компаніївський район, Кіровоградська область), де він навчався у місцевій школі з до дев'ятого класу.

Згодом Сергій переїхав до Борислава, на малу батьківщину свого батька. Тут, у Професійному ліцеї №7, він здобув фах електрогазозварювальника. У мирний час Сергій працював на різних роботах у Бориславі та Східниці, переважно у сфері будівництва.

Життя Сергія було тісно пов'язане з військовою справою. У 19 років він пішов на строкову службу та підписав контракт. Три роки, до 2021, він ніс службу в прикордонних військах.

Сергій Дубик служив у 2-й Галицькій бригаді Національної гвардії України
фото: Бориславська міська рада

З початком повномасштабної війни він не залишився осторонь і вже 11 березня 2022 року знову став на захист Батьківщини.

Сергій служив у 2-й Галицькій бригаді Національної гвардії України. Був головним сержантом 2-го стрілецького взводу.

21 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області, після ворожого артилерійського обстрілу Сергій зник без вісти.

Рідні та близькі до останнього сподівалися на диво, проте нещодавно результатами експертизи було офіційно ідентифіковано тіло Героя.

У полеглого захисника залишилися батько, мати, молодший брат та кохана дівчина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.