Зубожіння в Україні: правда чи перебільшення?

Останні кілька років українська влада не стомлюється повторювати про позитивні зміни в економіці. Уряд звітує про стабільне зростання ВВП 12 кварталів поспіль. Зарплати збільшуються, супермаркети і торговельні центри у великих містах заповнені людьми, вулиці заполонили сучасні дорогі автомобілі. Водночас значна частина населення не помічає позитивних змін, результати виборів лише підтверджують масове невдоволення рівнем життя. Погоджуються з українцями і міжнародні організації та фінансові установи, кожен їхній звіт чи дослідження констатує: Україна за добробутом населення пасе задніх.

Харчування – левова частка витрат українців

Державна служба статистики України мовою сухих цифр описує ситуацію так: в середньому одне домогосподарство в останньому кварталі 2018 року витрачало 7854 грн на місяць. Тоді як майже половина цих коштів йшла на харчі  – 3495 грн (48,4% від загальної суми витрат). Це дані дослідження 8051 домогосподарств (середній розмір домогосподарства становив 2,11 особи). 

Найбільша стаття витрат українців –  м'ясо та м'ясопродукти - 23,3% від усіх витрат на харчування. Суттєвими були витрати на хліб і хлібопродукти – 16,5%.  На молоко, сир та яйця йшло 13,6%,  овочі – 6,7% (245 грн). На сало середня українська родина витрачала 2,2% (82 грн) зі свого бюджету в місяць.

Як живуть інші?

Щоб зрозуміти, про що саме говорять ці цифри і де ж тут зубожіння,  варто поглянути на те, як живуть люди закордоном. За методикою міністерства сільського господарства США, чим вищий відсоток витрат на продукти у певній країні, тим нижчий рівень матеріального добробуту її громадян. Простими словами, люди багато витрачаються на їжу, не тому що багато їдять, а тому що мало заробляють. І ось: Україна, за підрахунками американців, входить до десятки тих країн, громадяни яких найбільше витрачають на продукти. Водночас  частка цих витрат в останні роки зростала. Тобто поки український уряд запевняв, що живемо ми все краще, ситуація за міжнародними мірками лише погіршувалась.

Як змінювалась частка витрат українців на харчі

Для порівняння: американці на продукти витрачають лише 6,3% своїх доходів, наші сусіди-румуни 26,4%, чехи – 14,7%, французи – 12,1%, данці – 10%, британці – 7,2%. Це дані за 2017 рік.

Бідні, але неголодні

Важливий й інший показник. Значній кількості українців – 38,1% – коштів вистачає лише на їжу. А для 4,5% їхніх доходів бракувало навіть на харчі. Тобто четверо з десяти українців змушені відмовляти собі у найнеобхіднішому, витрачаючи усі свої доходи на продукти. Це дані державної статистики – останнього вибіркового опитування близько 150 тис. домогосподарств, яке проводилося за підсумками 2017 року.

Половині домогосподарств (49,6%) вистачає своїх доходів для життя, однак заощаджувати їм вже немає з чого. Накопичення могли здійснювати лише 7,8% опитаних.

За оцінкою матеріального добробуту 70,7% українців зараховують себе до бідних. Представниками середнього класу вважають себе тільки 0,6% респондентів. Майже третина респондентів (28,7%) повідомили, що вони вже не бідні, але ще й не середній клас.

Українці купують більше ліків

Якщо ж взятися аналізувати структуру непродовольчих витрат українців, розбиратися у тому, що крім харчів купували наші громадяни, то ситуація вималюється ще печальніша.

На непродовольчі товари українці витратили в 2018 році 378,7 млрд грн, і головною статтею витрат уже багато років залишаються фармацевтичні товари. На ліки, медикаменти і медпослуги громадяни витратили 65,5 млрд грн, що на 10,3 млрд грн більше, ніж роком раніше. Це 9,8% від загальних витрат.

«Так, за останні 5 років стаття витрат, яка показала найбільше зростання, – це ліки та лікування, – підтверджує директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – Якби люди мали більше грошей, то їжа була б здоровішою. Зараз усі намагаються заощаджувати, тому продукти найчастіше небезпечні й неякісні»

На другому місці у списку «нехарчових» витрат – автомобілі та автотовари. На них витрачено за минулий рік 48,4 млрд грн – 7,3%. Водночас найбільше йде на бензин. 

Також зростають продажі косметики і парфумів – якщо в 2017 році цих товарів було продано на 20,6 млрд грн, то в 2018 році – на 23,7 млрд грн. Стабільне зростання показують витрати на будматеріали і металеві вироби – з 20,2 млрд грн до 23,3 млрд грн. 

Значну частину витрат українців роблять на побутову техніку – 21,3 млрд грн, одяг, домашній текстиль – 15,6 млрд і побутову хімію – 14,1 млрд грн.

Заощадження українців за рік зросли майже на 17 млрд грн

Загалом реальні доходи населення України, якщо вірити даним Держстату, в 2018 році зросли на 9,9% у порівнянні з 2017 роком – до 3,219 трлн грн. У розрахунку на одну особу це склало 57,9 тис. грн.

За межею бідностічи ні?

Внутрішня статистика дозволяє зрозуміти динаміку змін. І вони позитивні. Однак все пізнається у порівнянні. У світі існує кілька загальноприйнятих стандартів визначення бідності: менше $5/день на одну людину (від ООН) і менше $ 1,9 (від Світового банку).

Прожитковий мінімум в Україні зараз становить 1853 грн, що є 61,77 грн на день ($2,49). Тож відповідно до методики ООН, українці з такими соціальними стандартами за межею бідності. Однак не все так просто: в Україні процвітає тіньовий сектор. Тому істину у питанні, які ж в українців реальні статки, необхідно шукати десь посередині.

Наприклад, Світовий банк у своєму квітневому звіті зафіксував зниження бідності в Україні до 4% в 2018 році (4,9% в 2017-му, 6,4% у 2016-му). Експерти цієї установи вважають, що зниженню рівня бідності сприяло зростання розміру пенсій на 22,2% в 2018 році після чотирьох років фактичного заморожування.

Україна на дні рейтингу за рівнем багатства громадян

Та усі ці зміни настільки несуттєві, що помітити їх не можуть дослідження впливових міжнародних компаній, які переймаються вивченням рівня добробуту у світі. За даними швейцарського інвестиційного банку Credit Suisse, Україна обіймає 123-тю сходинку зі 140 країн рейтингу за рівнем багатства.

Середній показник особистого багатства на одного дорослого мешканця становить $1563, що так само, як і в Білорусі, але менше, ніж у Непалі, Камеруні, Кенії та Бангладеш. Гірше за нас живуть у Замбії, Сирії та Малі.

Інфляція руйнує добробут українців

Згідно зі звітом страхової компанії Allianz SЕ, кількість заощаджень в Україні за підсумками 2017 року скоротилася до 530 євро на душу населення. Мешканці сусідніх країн значно багатші у цьому плані. В Угорщині  – це 13,4 тис. євро, Польщі – 8,27 тис. євро, Росії – 4,59 тис. євро, Румунії – 4,52 тис. євро.

«В Україні зростання активів деякою мірою відновилося 2017 року. Валові фінансові активи дещо збільшилися, оціночно на 1,4% після трьох років втрат. Однак після виключення інфляції 14,5% домогосподарства зазнали втрат в реальному вимірі», – зазначається у звіті.

За показником валових та чистих фінансових активів Україна знову зайняла останнє місце серед усіх 53 країн, представлених у цьому звіті. Водночас у порівнянні з 2016 роком відставання України від передостаннього місця в рейтингу зросло зі 40 до 120 євро.

Аналізуючи рівень світового багатства і благополуччя різних країн у 2018 році, британський аналітичний центр Legatum Institute розмістив Україну на 111 позиції із 149 країн. Порівняно з 2017 роком, наша країна піднялась на одну сходинку.

То все добре чи погано?

Із 2016 року в Україні почались позитивні економічні процеси і рівень бідності почав знижуватися, він повернувся на довоєнний рівень, проте українці цього не помічають. Про це говорить генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

«Ситуація дуже сильно погіршилася за всіма показниками у 2014 році. 2015-го була більш-менш стабільною. А з 2016-го вона покращувалася. Тому ситуація за Порошенка була краща, ніж люди про це думали. Бідність за три роки впала і повернулася на довоєнний рівень – 10%. Але люди вважають, що все погіршилося і продовжує погіршуватися. Це одна з причин, чому з’явився Зеленський», – стверджує Паніотто.

Чітко видно, що в людей є велика різниця в самооцінці свого стану і стану інших людей та держави загалом. «Люди кажуть приблизно так: «У мене цей рік був хороший, і минулий був непоганим, але ж у всіх інших людей просто жах». Вони бачать окремі приклади і не можуть оцінити загальний відсоток бідних чи його зменшення», – пояснює соціолог.

Економістка Київської школи економіки Ганна Вахітова не радить брати за основу міжнародні економічні звіти і порівнювати Україну з іншими країнами лише на їхній основі. «Так, у порівнянні з переважною більшістю країн ми пасемо задніх, але якщо візьмемо динаміку, ситуація  в нас покращується. Звісно, не так швидко, як людям би хотілося. Тобто таки стає краще, але недостатніми темпами».

Експертка стверджує, що вимірювання добробуту – досить суб’єктивна річ. Щодо стандартів бідності, розроблених ООН, то невиконання їх Україною відбулося через дуже стрімке падіння національної валюти. Нагадаємо, п’ять років тому курс долара зріс утричі.

Доцент економіки Піттсбурзького університету, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов взагалі до теми зубожіння пропонує підходити по-іншому. На його думку, статистика – загальна температура по палаті, а добре всюди живеться тим, хто не тече за течією і постійно розвивається.

«Для людей, які сьогодні мають нові, сучасні навички, вміють спілкуватися, мають стратегічне і критичне мислення, все добре. Попит на їхні навички і роботу шалений. У них рівень життя покращується, адже з’являється більше можливостей, яких раніше не було. Ті ж люди, які не встигають набратися цих навичок, у мінусі. У них рівень добробуту падає. Зараз відбулась так звана поляризація: комусь дуже добре, бо вони айтішники, в них західні контракти і великі зарплати, а хтось працює в державному секторі з копійчаною зарплатою», – так бачить ситуацію Милованов.

Юлія Козлова, для «Главкома»