12 відповідей про вакцинацію. Чи варто робити щеплення після Covid-19? Чи можна комбінувати вакцини?

Людям, вакцинованим одною дозою, варто докласти всіх зусиль, щоб отримати другу – навіть із запізненням

На початку червня 2021-го Україна у світовому рейтингу країн за часткою повністю вакцинованого населення (0,3%) займає ганебне місце між Афганістаном та Конго. Втім, є надія на те, що ситуація покращиться вже в найближчі тижні. Це може відбутися завдяки двом чинникам. По-перше, у червні суттєво зросте надходження вакцин. Як повідомив новопризначений міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, до кінця місяця Україна отримає для щеплення понад півтора мільйона доз вакцини (350 тисяч Pfizer, 700 тисяч AstraZeneca, 500 тисяч CoronaVac). Це близько половини від усього обсягу вакцин, постаченого до України за час пандемії (3,7 млн доз).

Другий чинник – в Україні нарешті почали працювати центри масової вакцинації, куди можна прийти самостійно й отримати щеплення, не чекаючи «планових» запрошень. Наразі вони відкрилися у Києві у Міжнародному виставковому центрі, у Львові на стадіоні «Арена», в Одесі на стадіоні Національного університету «Одеська юридична академія» та в Тернополі на базі комунального підприємства «Центр дозвілля». «Стадіонна вакцинація» – це технологія, завдяки якій Сполучені Штати досягли рекордних темпів добових щеплень: до трьох мільйонів за добу. В Україні вона теж спрацює – аби лише вистачило вакцин.

Тож інформація про типи вакцин, їхню ефективність, процедуру щеплення тощо перестає для більшості українців мати теоретичний характер і перетворюється на практичні рекомендації. Відповідно, ТЕКСТИ вирішили зібрати основні факти, пов’язані зі щепленням, у такий собі гайд із вакцинації.

1.Чи треба вакцинуватися, коли перехворів?

Обов’язково треба – і на це є принаймні дві причини. По-перше, рівень імунітету після «природного» захворювання залежить від низки чинників: штаму вірусу, перебігу хвороби, фізичного стану пацієнта тощо. Натомість вакцинація гарантовано забезпечить високий імунний захист у абсолютної більшості людей. По-друге, люди, які перехворіли, після щеплення отримують більш потужний імунний відгук. За даними Національного інституту здоров’я США, одна вакцинація після хвороби еквівалентна двом у здорової людини. Це дозволяє припустити, що для осіб, які одужали, могло б вистачити однієї дози. Проте наразі не зібрано достатньо даних, які підтверджували б доречність такого виду вакцинації. Тому резонно дотримуватися загальної схеми – якщо передбачені дві дози, треба отримати дві.

2.Коли вакцинуватися, якщо перехворів?

Американська CDC не визначає конкретних часових меж і рекомендує іти на щеплення тоді, коли пацієнт одужав. Тобто через 14 днів після початку симптомів, якщо в три останні дні нема клінічних ознак. Що ж до закликів не спішити з вакцинацією після хвороби, то вони мали сенс в умовах дефіциту вакцин (людина, одужавши, вже має імунний захист, а препарат може знадобитися іншому). Зараз цей чинник втратив актуальність. Однак є виняток: якщо пацієнта лікували моноклональними антитілами (як експрезидента США Трампа), після одужання треба зачекати 90 днів.

3.Чи можна комбінувати різні вакцини?

Це питання важливе для України: ми вже наразилися на ситуацію з дефіцитом вакцини AstraZeneca індійського виробництва. Але тут є добрі новини. По-перше, після щеплення першою дозою AstraZeneca можна без проблем вакцинуватися препаратом Pfizer. Це, зокрема, дозволяє Міністерство охорони здоров’я Канади. А по-друге, в Іспанії дослідили ефективність «змішаного» щеплення: перша доза AstraZeneca, друга – Pfizer. І виявили, що потужність імунної реакції відповідає або перевищує ту, яку забезпечили б дві дози AstraZeneca. Втім, наразі не відомо, чи є «змішана» вакцинація кращою, ніж просто дві дози Pfizer. Але те, що вона не менш ефективна – доведений факт.

4.Які вакцини доступні в Україні?

Зараз вакцинують трьома препаратами: американсько-німецьким Pfizer/Biontech, британсько-шведським AstraZeneca та китайським CoronaVac. Масова вакцинація в Україні розпочалася з вакцини AstraZeneca, виробленої в Індії під торговельною маркою Covieshild. Однак через сплеск епідемії Індія призупинила експорт цього препарату, і наступну партію AstraZeneca Україна отримала з Південної Кореї. Вакцина Pfizer надійшла у квітні-травні. CoronaVac прибув наприкінці березня, і зараз це найбільш «масова» вакцина в Україні – вже отримано понад 1,2 млн доз.

5.Чи всі вони ефективні та безпечні?

Так. Буквально днями ВООЗ схвалила застосування китайської вакцини CoronaVac. Pfizer та AstraZeneca були зареєстровані ще раніше й активно застосовувалися для щеплення населення США, Британії та Євросоюзу. Поодинокі ускладнення (утворення тромбів у жінок під час щеплень AstraZeneca та міокардит у юнаків під час вакцинації Pfizer) після перевірки медичною владою були визнані такими, що становлять мінімальний ризик. Що ж до ефективності, то найвищий захист (понад 91%) забезпечує препарат Pfizer, наступна AstraZeneca (76%), і на третьому місці CoronaVac (51%). Важливо розуміти, що порівняно нижча ефективність препарату не є підставою відмовитися від щеплення і чекати на «кращу вакцину»: так, CoronaVac забезпечує стовідсотковий захист від важкого перебігу COVID-19, за якого пацієнту потрібна госпіталізація.

6.Які вакцини можуть ще з’явитися найближчим часом?

Це щонайменше три американські препарати: Johnson&Johnson та Moderna, які вже застосовуються, та Novavax, що перебуває на останніх етапах авторизації. Прикметно, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна вже домовилася з Novavax і отримає «4 млн доз у серпні, після чого по 2 млн доз щомісяця». Насправді це не факт: у Novavax виникли проблеми з виробництвом, і масовий випуск вакцини очікують не раніше четвертого кварталу 2021 року. Втім, тут є і позитивний момент: на той час Захід завершить вакцинацію переважної більшості населення, і «додаткова» вакцина Novavax буде для нас доступнішою. У самій компанії заявляють, що почали виробництво, не чекаючи офіційної сертифікації, і вже виготовили кількадесят мільйонів доз.

7.З якого віку можна вакцинуватися?

Максимальний вік вакцинації не обмежений – понад те, в ЄС і США починали кампанію щеплення саме з мешканців пансіонатів для літніх людей. Відповідно, у США 75% громадян, старших за 65 років, уже повністю вакциновані. Серед них – 111-річна Марія Оленбахер.

Що ж до вакцинації дітей і підлітків, то наразі Міністерство з продовольства та медикаментів США авторизувало щеплення дітей віком від 12 років єдиною вакциною – Pfizer. У червні Ізраїль розпочинає вакцинацію 12–15 річних дітей із груп ризику, а також тих, хто їде за кордон. Тим часом Pfizer веде дослідження ефективності та безпечності своєї вакцини у віковій групі 6 місяців – 11 років. Загалом сумніви щодо вакцинації дітей стосуються не так медичних, як етичних питань. Діти переносять коронавірусну інфекцію легко, і якщо багаті країни почнуть кампанію зі щеплення наймолодших, то вакцини може не вистачити для щеплення вразливих верств населення у бідніших державах.

8.Чи може відразу під час вакцинації виникнути негативна реакція організму?

Може – вона пов’язана зі схильністю людини до алергії чи анафілаксії. Не цей випадок передбачений контрольний період: людям, у яких подібні прояви траплялися раніше, слід після щеплення залишатися у пункті вакцинації протягом пів години. Всім іншим достатньо 15 хвилин. Такі рекомендації Центру з контролю та профілактики захворювань США однакові для всіх видів вакцин, що застосовуються в країні.

9.Одне щеплення зроблене – а коли робити наступне?

Усі три вакцини, які використовуються в Україні, потребують двох щеплень (однодозною є вакцина Johnson&Johnson, яку застосовують у США та низці країн ЄС). Але часовий проміжок між уколами для кожного препарату різний.

Наприклад, для вакцини Pfizer/Biontech період між щепленнями становить 21 день. У AstraZeneca інтервал більший – від 4 до 12 тижнів. МОЗ України рекомендує найдовший період із цього діапазону – 90 днів. Але не тому, що ефективність в цьому разі вища (хоча є дослідження, які підтверджують перевагу довшого інтервалу), а тому, що це спрощує організацію щеплення в умовах загального дефіциту вакцин. Шанси на те, що чергова партія надійде протягом трьох місяців, значно вищі.

Китайський CoronaVac, за рекомендацією ВООЗ, щеплять із проміжком від двох до чотирьох тижнів. І знову українське МОЗ рекомендує найдовший інтервал – 28 днів.

10.А що як не вдалося вчасно отримати другу дозу? Все треба починати спочатку?

Ні, не треба. Зрозуміло, що може бути безліч причин, через яку людина пропустила друге щеплення: хвороба (зокрема, і коронавірус), робота, особисті проблеми або ж банальна неуважність. Часовий проміжок, протягом якого друге щеплення спрацює більш-менш як задумано, становить приблизно подвійний інтервал «планового щеплення». Тобто, якщо укол Pfizer/Biontech слід «штатно» повторити через три тижні, то за збільшення часу до шести тижнів ефективність все одно залишиться «в рамках». Наскільки вона збережеться після довшої паузи, наразі невідомо. Однак користь від такого щеплення все одно вища, ніж якщо його не робити взагалі. Тобто загальна рекомендація така: у випадку запізнення слід отримати другу дозу якомога швидше.

11.Коли саме людина вважається повністю вакцинованою?

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань, процедура вакцинації вважається завершеною через два тижні після отримання другої (або єдиної у випадку однодозного препарату Johnson&Johnson) дози щеплення. Двотижневий період стосується і вакцин, створених за найновішою технологією матричної РНК, і «звичайних», як-от AstraZeneca та CoronaVac. Люди, що завершили вакцинацію, можуть повертатися до звичного життя – вільно контактувати з іншими людьми, не носити маску, літати літаками без тестування чи самоізоляції тощо. Втім, оскільки універсального підтвердження статусу повністю вакцинованої особи у світі поки що не визначено, «коронавірусна свобода» може і не настати. Так, зараз українці, які повністю вакцинувалися, все одно мусять складати ПЛР-тест для, наприклад, польоту в Єгипет чи Туреччину.

12.А якщо отримане лише одне щеплення – це дає хоч якийсь захист?

Знову повторимо те, що написали раніше: людям, вакцинованим одною дозою, варто докласти всіх зусиль, щоб отримати другу – навіть із запізненням. Але навіть якщо другого щеплення не відбулося, імунний захист все одно виникне. За даними клінічних досліджень вакцини Pfizer-BioNTech, у перші 14 днів ефективність становила 52%. А у наступні дні вона зростала до понад 90%. Аналогічні показники були і у вакцини Moderna.

Виникає логічне питання: якщо після першого щеплення імунний захист виходить на максимальні показники, то навіщо потрібне друге? Річ у тім, що друга доза не так підвищує ефективність, як забезпечує високий рівень антитіл протягом тривалого періоду часу. Без цього «підсилення» виникає ризик втрати ефективності щеплення вже через кілька місяців. Ба більше, недостатня імунна реакція сприятиме появі нових штамів вірусy: вони не загинуть, бо атака антитіл буде порівняно слабкою.

Науковці-медики з агенції громадського здоров’я Англії виявили ще одну позитивну рису «половинної» вакцинації https://go.nature.com/3e3iu1i. Вони досліджували ситуації, коли людина, отримавши одну дозу, все ж захворіла на коронавірус. І виявили, що у цьому випадку ризик, що хворий заразить інших співмешканців у домогосподарстві, знижувалися на 50%.

Утім, усі ці особливості вакцинування в українських реаліях зводяться до двох простих умов. По-перше, треба завезти до України максимальну кількість вакцин. І не захоплюватися надмірним плануванням чи регулюванням: як бачимо, захищає навіть одна доза, і можна комбінувати різні типи вакцин – векторну та РНК. І по-друге, слід збільшити кількість центрів масової вакцинації. Їх має бути щонайменше по одному на кожний обласний центр і по кілька – на міста з населенням понад 500 тисяч. І працювати вони мають не лише на вихідних, як зараз, а сім днів на тиждень цілодобово – як у США. Лише так можна вийти на темпи вакцинації, які дадуть змогу забезпечити колективний імунітет до кінця 2021 року.

СЕРГІЙ ЛУК’ЯНЧУК