Безпекові гарантії: ефективний механізм чи «фантазії»?
Українські експерти по-різному оцінюють оприлюднені рекомендації групи Расмуссена-Єрмака із гарантій безпеки для України
Оприлюднені 13 вересня рекомендації міжнародної експертної групи під головуванням ексгенсека НАТО Андерса Фог Расмуссена і керівника офісу президента України Андрія Єрмака щодо гарантування безпеки України отримали неоднозначну оцінку українськими експертами і дипломатами. Одні з них схвалюють цей документ як такий, що має виправити помилки підписаного Києвом 1996 року Будапештського меморандуму із добровільного ядерного роззброєння. Інші критикують рекомендації групи Расмуссена-Єрмака за відсутність чітких критеріїв гарантування безпеки та загрозу євроатлантичній інтеграції України.
Документ із закріплення зобов'язань
13 вересня у Києві глава президентського офісу Андрій Єрмак та ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен оприлюднили рекомендації групи з міжнародних безпекових гарантій, що мають забезпечити безпеку України до її вступу в НАТО. Серед них – превентивні військові, фінансові, інфраструктурні, технічні, інформаційні й санкційні заходи з уникнення нової агресії, а також невідкладні дії країн-гарантів у разі нових загроз суверенітету і територіальній цілісності держави. Документ містить план зміцнення оборонного потенціалу України і перелік основних країн-гарантів з підтримки ЗСУ, а також ширшого кола союзників.
Схвально оцінює розроблені рекомендації керівник київського «Центру військово-правових досліджень» Олександр Мусієнко. На його думку, в тексті окреслено військовий союз України з країнами-гарантами її безпеки, який мав би стати міжнародним правовим договором, ратифікованим національними парламентами цих країн. Це відрізнятиме його від Будапештського меморандуму з добровільного ядерного роззброєння України в обмін на гарантії безпеки ядерних держав, який виявився лише декларацією.
Нинішня військово-технічна допомога України з боку Заходу є «добровільною для наших партнерів», нагадав Мусієнко. Натомість закріплення «на папері» зобов'язань з фінансування оборонного потенціалу України державами-гарантами її безпеки, як вважає експерт, убезпечить від невиконання цього документу в разі зміни правлячих партій і політичної орієнтації в окремих державах і їхнього впливу «на базові речі щодо підтримки України».
Доцільність нового договору
Під час оприлюднення рекомендацій групи Расмуссена-Єрмака, глава президентського офісу наголосив, що це не має стати заміною вступу України в НАТО, а є лише «засобом забезпечення безпеки, поки цей вступ не відбудеться». Із тим, що вступ України до НАТО є найкращим способом убезпечення України від зовнішньої агресії, погоджується і експосол України у США, голова «Українського кризового медіацентру» Валерій Чалий. Він назвав це «безальтернативним рішенням» для майбутнього України. «Політичного рішення щодо нас, на жаль, немає. Висунуті пропозиції відносно Договору, що дасть гарантії безпеки України, зараз будуть жваво обговорюватися. Але все це плани «Б» і «В». План «А» – це колективна безпека», – заявив Чалий.
Натомість директор міжнародних програм «Центру армії, конверсії та роззброєння» Михайло Самусь нагадав, що курс на вступ до НАТО закріплено в українській Конституції і він взагалі не може піддаватися обговоренню. «Рекомендації усувають помилки, яких припустилася Україна під час підписання Будапештського меморандуму. Можна говорити, що вони є основою, базою і так далі, але мені там бракує початкової оцінки ситуації і прогнозування її розвитку», – сказав Самусь. Так, він пояснив, що не знайшов в оприлюднених рекомендаціях відповідей на запитання про те, слугуватимуть вони відбиттю агресії Росії чи попередженню нових загроз агресії, й що для України вважатиметься перемогою у нинішній війні.
Експерт впевнений, що після своєї перемоги над Росією за допомоги держав НАТО, Україна автоматично стане найпотужнішою з точки зору безпеки європейською країною й фактично інтегральною частиною Альянсу. А це означає, що вже зараз слід прагнути членства в НАТО. «Це буде нонсенс, якщо Україну після перемоги над Росією не приймуть до НАТО. А чи потрібне нам в такому разі підписання ще якогось додаткового документу?» – запитує Самусь.
Питань більше, ніж відповідей?
Категорично проти ухвалення нових безпекових договорів з країнами-гарантами виступає ексміністр закордонних справ України, керівник «Центру вивчення Росії» Володимир Огризко. Текст розроблених групою Расмуссена-Єрмака рекомендацій він назвав «політичними фантазіями на тему безпекових гарантій», які викликають більше питань, ніж дають відповідей. На думку Огризка, цей текст лише відволікає увагу від набуття реальних гарантій безпеки, які може забезпечити лише негайне подання Україною заявки на вступ до НАТО.
Пошук нових механізмів гарантування безпеки, як вважає Огризко, недоцільний, коли є приклад Швеції і Фінляндії, які подали заявки на членство в Альянсі, а США і Великобританія одразу гарантували їм безпеку на час до моменту їхнього офіційного вступу, доки ці заявки схвалюють парламенти держав-членів НАТО. «Україні слід подати свою заявку не пізніше остаточного звільнення її території від російських загарбників. Все інше буде лише козирем для наших опонентів в Європі й вигідно Москві. Тому треба використати вже апробований Швецією і Фінляндією механізм, а все решта – це, як кажуть американці, monkey business (вислів англійською, що у даному контексті означає «безглузда робота». – Ред.)».
Олександр Савицький
Джерело: DW