Бідність впливає на наші гени
Наступні дослідження дозволять встановити наслідки диференційованої метиляції ДНК у конкретних місцях геному
Нове дослідження науковців із Північно-Західного університету кидає виклик панівному розумінню генів як незмінних атрибутів організму, які фіксуються в момент зачаття і залишаються такими аж до смерті.
З попередніх досліджень відомо, що соціально-економічний статус (СЕС) глибоко впливає на людське здоров’я, а нерівність є причиною стресу в усіх без винятку країнах світу. Погана освіта та низький дохід у рази збільшують ризик серцево-судинних захворювань, діабету, багатьох видів раку та інфекцій. Крім того, соціально-економічний рівень пов’язаний з фізіологічним процесом, який лежить в основі хронічного запалення, резистентності до інсуліну та дерегуляції кортизолу.
Науковці з Північно-Західного університету знайшли свідчення, що бідність проникає у широкі ділянки людського геному. Виявилося, що низький СЕС пов’язаний із рівнями метилювання ДНК — ключового епігенетичного маркера, який визначає експресію більш ніж 1500 генів у понад 2500 місцях. Іншими словами, бідність вражає приблизно 10% геному.
Провідний автор дослідження Томас МакДейд сказав, що це важливо, як мінімум, з двох причин. «По-перше, вже давно відомо, що соціально-економічний статус є потужним детермінантом здоров’я, але внутрішні механізми, через які бідність впливає на наші тіла, ще досі залишаються незрозумілими. По-друге, з дослідження випливає, що життєвий досвід людини буквально вкорінюється в її геном, змінюючи його структуру та функції», — сказав МакДейд, професор антропології у Вайнберзькому коледжі мистецтв та наук при Північно-Західному університеті та директор Лабораторії досліджень людської біології.
Він також сказав, що така кількість асоціацій між СЕС та метиляцією ДНК його неабияк здивувала. «Результати нашого дослідження вказують на потенціальний механізм, через який бідність може здійснювати довготривалий вплив на широкий спектр фізіологічних систем та процесів», — сказав він.
Наступні дослідження дозволять встановити наслідки диференційованої метиляції ДНК у конкретних місцях геному, які, зокрема, відповідають за імунну відповідь на інфекції, розвиток кісткової та нервової систем.
«Це — ті сфери, на яких ми зосереджуємо увагу, щоб й надалі вивчати метиляцію ДНК як важливий механізм, через який соціально-економічний статус залишає тривалий молекулярний відбиток на організмі людини й впливає на її здоров’я протягом життя», — сказав МакДейд.
Poverty leaves mark on our genes
EurekAlert! 4/04/2016
Зреферував Є. Л.
Оригінал дослідження:
Thomas W. McDade, Calen P. Ryan, Meaghan J. Jones, Morgan K. Hoke, Judith Borja, Gregory E. Miller, Christopher W. Kuzawa, Michael S. Kobor
Genome‐wide analysis of DNA methylation in relation to socioeconomic status during development and early adulthood
American Journal of Physical Anthropology, 16 February 2019