Боротьба з корупцією: як у Брюсселі Луценку поради давали

Тема боротьби з корупцією є однією з ключових у Брюсселі, коли йдеться про Україну. Особливо часто порушують її євродепутати, причому в багатьох випадках у дуже критичному тоні. Наприкінці березня під час візиту до Брюсселя керівників українських антикорупційних органів представники Євросоюзу не приховували роздратування відсутністю прогресу як у створенні антикорупційного суду, так і у скасування е-декларування для активістів-антикорупціонерів.

І практично через місяць після цього до Брюсселя прибули генеральний прокурор України Юрій Луценко та його заступник Євген Єнін. Очевидно, з метою переконати у прогресі України у боротьбі з корупцією. «Нарешті, нам вдається подолати цю втому від України, яка не базується на фактах, а лише на загальній масі негативу, яка виливається не без допомоги країни агресора», - заявив Луценко після завершення заходу у Європарламенті «Чи може Україна виграти свою війну з корупцією?», який відбувся у вівторок, 24 квітня.

Конфіскація непояснених активів

Водночас Юрій Луценко отримав і чимало порад. Так, британський юрист лорд Деніель Бреннан розповів про нові норми, запроваджені у його країні наприкінці січня цього року. «Ми нещодавно запровадили у Сполученому Королівстві повернення непояснених активів, і це я рекомендую Україні та іншим країнам», - зазначив Бреннан. Ця норма вимагає у особи пояснити походження своїх активів, якщо у правоохоронних органів є підозра, що вони були здобуті незаконним шляхом. За словами Бреннана, правоохоронці можуть звертатися до суду і, якщо особа так і не пояснила законність своїх статків, суд може їх конфіскувати. Юрист додав, що країни як Організації економічного співробітництва та розвитку, так і G20 «погодилися з концепцією прозорості кінцевих бенефіціарів, а саме що відносно будь-яких компаній та бізнесу має бути можливим з'ясувати швидко та прозоро, хто ними володіє».

На запитання DW, чи виніс Луценко з заходу щось корисне для боротьби з корупцією в Україні, генпрокурор відповів ствердно. «Можливо, найцікавішим для мене є пропозиція пана Бреннана щодо нового британського закону проти непояснених активів. Для нас це дуже важливо», - зазначив він. Генпрокурор поскаржився, що Верховна Рада, попри багато спроб, так і не ухвалила закон про спецконфіскацію активів, а тому конфіскація «грошей Януковича» була такою важкою. «Нам потрібен спеціальний закон про спецконфіскацію, та я би його доповнив цим новим британським підходом до непояснених активів», - сказав Луценко.

Головне - політична воля

Крім Бреннана, своїми порадами поділився і Пятрас Ауштрявічюс, литовський євродепутат, який представляє фракцію лібералів. Так, він наголосив, що імплементація Угоди про асоціацію між ЄС і Україною є найкращим шляхом поборення корупції. А трьома основними елементи антикорупційної політики в Україні він вважає політичну волю та готовність діяти, розбудову системи державних інституцій з «адекватними бюджетами» та перегляд державних нормативних документів, які створюють передумови для корупції. Крім того, Ауштрявічюс згадав і про численні конфлікти між органами, відповідальними за актикорупційну діяльність: «Я сподіваюся, що боротьба відбуватиметься не між цими державними органами, а проти корупції».

А представник Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) Богуслав Гертруда нагадав, що у звіті про призупинення безвізового режиму Єврокомісія закликала Україну невідкладно створити антикорупційний суд відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, запустити систему автоматичної перевірки е-декларацій і скасувати обов'язок для антикорупційних активістів подавати електронні декларації.

Чим хвалився Луценко

Генпрокурор України нагадав, що розслідування щодо чиновників категорії «А»  - тобто з вищих ешелонів влади - перебуває у виключній компетенції НАБУ. ГПУ ж займається справами щодо найвищих чиновників, порушених лише до 2015 року: так, більшість розслідувань щодо високопосадовців часів президентства Віктора Януковича завершені минулого року та передані до суду, розповів Луценко. Щодо представників нинішньої влади генпрокурор похвалився винесеними 1700 вироками чиновникам категорії «Б» (нижня та середня ланка). Понад 100 з них були ув'язнені. Водночас він заявив, що не хотів би давати НАБУ негативних оцінок. «Попри відсутність судових вироків за справами НАБУ, йому (бюро. - Ред.) вдалося зруйнувати атмосферу недоторканності VIP», - додав Луценко.

Також Луценко розповів про закриття можливостей для корупційних схем. Історіями успіху він назвав електронне декларування, запровадження системи держзакупівель ProZorro та автоматичного відшкодування ПДВ, а також «ліквідацію» схем ухилення від сплати податків завдяки «компаніям-оболонкам» і схем збагачення завдяки різниці ціни на газ для бізнесу та населення. «Загальний ефект від цих реформ - шість-сім мільярдів доларів щорічно, що складає близько шести відсотків ВВП», - зазначив Луценко.

Найбільша загроза корупції

Загалом на цей захід прийшли лише три євродепутати. Причому з тих парламентарів, які регулярно займаються питаннями відносин з Україною, був присутній лише Ауштрявічюс.

Практично всі учасники наголошували на тому, що Україна здатна перемогти у війні з корупцією. А серед головних загроз у разі відсутності успіху в цьому називали, в першу чергу, розчарування серед молоді. «Дуже важливо, що корупція створює розчаровану молоду частину суспільства, яка питає себе - чому я повинен залишатися в цій країні, чому я повинен здобувати кращу освіту», - зауважив Бреннан.

Євродепутат Томаш Здеховські з Чехії (Європейська народна партія) попередив, що це розчарування сприятиме тому, що ще більше молоді виїжджатиме з України. За його словами, у Чехії зараз перебувають 150 тисяч українців: «Я сподіваюся, ці люди повернуться, щоб зробити Україну величною». А колега за фракцією Лукас Мандль (Lukas Mandl) з Австрії переконаний, що успіх у боротьбі з корупцією створить у людей впевненість, яка спонукає їх більш активно брати участь у демократичних процесах, у громадянському суспільстві, а також започатковувати бізнес.