Чим запам'ятався вересень – які випробування чекають на Україну в жовтні
У вересні найбільше уваги було прикуто до візиту президента Зеленського до США та посилення зернової кризи України та країн-сусідів ЄС
Залишаючи за спиною дуже складний вересень, коли росіяни почали випробовувати на міцність нашу енергетичну систему, продовжили тероризувати портову інфраструктуру, а також дали зрозуміти, що роблять ставку на війну в довгу, Україна входить у жовтень із новими надіями та побоюваннями. Експерти проаналізували для видання «Коментарі» підсумки вересня та очікування від жовтня.
Лист із Вашингтона нагадує «чорну мітку» для української влади
Політтехнолог Юрій Подорожній зазначає: «Як і попереджав напередодні осені наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба – на міжнародній арені на Україну чекають складні часи. На жаль, вересень став підтвердженням цього. Так, був візит президента України до США та Канади. Але він не став чимось проривним. Більше того, невдовзі після візиту Зеленського до Білого дому Україна отримала перелік рекомендацій, а насправді вимог, які необхідно виконати. Причому, серед цього переліку те, що Україна не хоче, не може чи не здатна виконати».
На думку експерта, цей лист із Вашингтона більше нагадує «чорну мітку» для української влади. Яка відзначилася не лише, м'яко кажучи, недостатньою боротьбою з корупцією та не особливим бажанням проводити низку важливих реформ, а й міжнародними провалами.
«Одним із таких стала проблема, яка прийшла звідти, звідки, за великим рахунком, не чекали, – каже Юрій Подорожній. – Наша сусідка-сестра Польща, яка допомагала українцям з перших днів повномасштабного російського вторгнення, приймала біженців, надавала нам озброєння, раптом продовжила блокування експорту українського зерна, почала висувати політичні претензії, сипати погрозами. Все можна було вирішити лише на рівні міністрів сільського господарства, віце-прем'єрів. Але проблема виплеснулася у громадський простір. Зрозуміло, що в Польщі вирують передвиборні пристрасті, які накладають свій відбиток на все. Незрозуміло, чому Україна повелася на це, чому сама почала різко відповідати Польщі, що ще більше розпалило пристрасті. У чому винні і польська, і українська влада».
Ситуацію можна і потрібно вирішувати якнайшвидше, упевнений експерт. Тим більше, що за проблемами з Польщею, ми отримали проблеми з Угорщиною, Словаччиною. Частково – з Румунією та Болгарією.
«Сподіваємося, жовтень, як і наступні місяці, стануть часом вирівнювання ситуації, знаходження з нашими партнерами спільної мови. І – перемогами України на різних фронтах», – констатує Юрій Подорожній.
Одне з головних завдань жовтня – спокійний вступ до нового опалювального сезону
Експерт Українського інституту політики Микола Спіридонов головною подією вересня вважає візит президента України до США.
«Була досить тепла розмова Володимира Зеленського із головою Білого дому Джо Байденом. Повідомлялося про виділення Україні нового пакету військової допомоги на 325 млн. доларів. З'явилися новини про надходження до нас перших танків Abrams. Але пріоритет зараз на посиленні ППО у зв'язку з настанням зимового сезону, коли росіяни посилять обстріл нашої енергосистеми», – наголошує експерт.
Він також зазначає, що ще до візиту до Вашингтона був яскравий виступ Зеленського в Нью-Йорку з трибуни ООН. Наголошувалося на необхідності всебічної підтримки України у відображенні російської агресії. Такі яскраві та емоційні виступи допомагають цю підтримку отримувати, акцентує Микола Спіридонов.
«19 вересня у Німеччині пройшло 15-те засідання у форматі «Рамштайн», під час якого міністр оборони США Ллойд Остін акцентував, що український контрнаступ впевнено просувається вперед. Традиційно обговорювалися військові потреби України, які готові закрити партнери. Та ж Данія заявила, що передасть нам 45 танків (Leopard 1 і T-72), а ФРН приготувала новий пакет військової допомоги на 400 млн. євро. Тож консолідована підтримка України продовжується. І поступово дає результати», – наголошує експерт.
Він зазначає, що у непростих військових умовах розпочався новий навчальний рік. Але – досить стійко та стабільно.
«Міносвіти повідомило, що історія України з 2024 року стане обов’язковим предметом у рамках Національного мультипредметного тесту. Цього року такого не було, що я вважаю за помилку. Усі абітурієнти мають знати історію своєї країни. Зараз це питання державної важливості, як загалом патріотичне виховання української молоді», – упевнений Микола Спіридонов.
На його думку, одне з головних завдання жовтня – спокійний вступ у новий опалювальний сезон.
«Україна серйозно до цього готувалася. Зміцнювала ППО, робила необхідні запаси палива, проводила ремонти. Сподіваємося, чи вдасться пройти цей опалювальний сезон навіть краще, ніж минулий, – каже експерт. – Крім того, у жовтні очікується надходження до України нових видів озброєння. Що дозволить більш ефективно проводити наші наступальні та контрнаступальні операції. Очевидно, погодні умови ще дозволятимуть це робити. Деокупація продовжиться».
Головні зовнішні зусилля Україна кине на три напрямки
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак припускає, що осінь-2023 буде найістотнішим за період війни випробуванням для внутрішньої єдності українського суспільства щодо бачення можливих її підсумків, надій на деокупацію територій, психологічної готовності до тривалої війни.
«Війна стала рутиною та звичкою, – констатує експерт. – Тому потрібно перебудовувати внутрішню політику під цю вимогу часу та обставин».
На його думку, історія про посилення військової кооперації із західними державами, будівництво спільних оборонних підприємств, підготовка угод про зобов'язання безпеки з боку наших союзників – це барометр, що вказує на модель ресурсного, інформаційно-психологічного та економічного супроводу тривалої війни на виснаження.
«Головні зовнішні зусилля Україна кине на три напрямки. Перший – це старт переговорів із ЄС щодо вступу, який буде тісно пов'язаний із законодавчими змінами в країні. Другий – це підготовка до Вашингтонського саміту НАТО у 2024 році, на якому Україна розраховує отримати сигнал про вступ. Третій – масштабування нашої формули миру у країнах Глобального Півдня та підготовка до анонсованого саміту миру», – прогнозує Олег Постернак.