Чому новий проект Оксани Марченко просто аморальний
Це настільки витратний проект, що неможливо уявити навіть порядок цифр, коли прикидаєш кошторис утілення всіх забаганок, які він реалізує
Другого грудня «Інтер» нарешті розродився своєю головною прем'єрою — реаліті під назвою «Время строить». В ефірі каналу показали вже два випуски. В них було чудовим усе — Оксана Марченко в ролі доброї феї; зірки українського спорту та шоу-бізнесу в іпостасях її добровільних помічників; радісний ступор родин, яким не просто збудували новий дім, але й облаштували його з максимальним комфортом та врахуванням побажань і потреб усіх новоселів.
Надто ж це стосується першої програми, де будинок зводили для родини з села Карнаухівка на Дніпропетровщині, голова якої, Павло Горбонос, у юності втратив ногу, але не полишив заняття спортом. З огляду на ці особливі обставини команда проекту «Время строить», будуючи новий будинок, влаштували всі пристосування для нього та його друзів з інвалідністю — пандуси для візків, спеціальну ванну кімнату й широкі одвірки та коридори. Ба більше, пандус зробили навіть на березі річки, аби господар міг самостійно сідати в нового човна і тренуватися.
Підозрюю, саме через інвалідність Павла Горбоноса випуск про його родину зробили прем'єрним, напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю. Адже видно, що знімався він восени, тоді як наступну програму, де будували дім для родини Трикуцевих у селі Андрушівка на Житомирщині, знято набагато раніше, в розпал літа.
Це, звісно, якнайкраще характеризує команду проекту «Время строить», демонструючи добрі наміри її натхненниці та лідера Оксани Марченко.
Відтак родина Горбоносів із села Карнаухівка, що під Кам'янським (колишній Дніпродзержинськ), отримує казковий дім, про який вона навіть не мріяла, живучи в тісній оселі, що розвалювалася на очах. Це надзвичайно шляхетно з боку телевізійників. Але, з іншого боку, породжує підозри в кон'юнктурі тих, хто реалізує й, головне, фінансує цей проект.
«Время строить» — адаптація міжнародного формату Extreme Makeover: Home Edition, який, про що не без пафосу повідомляє закадровий голос, за 14 років існування з величезним успіхом реалізовано в 14 країнах світу.
Фабула його така: з численних претендентів на нове житло обирають родини, які, на думку організаторів, найбільше на це заслуговують. Тобто найбільш упосліджених. До обраних приїжджає команда фахівців (у нашому випадку це лідерка команди «Время строить» Оксана Марченко, архітектор Андрій Богомолов і дизайнерка інтер'єрів Світлана Сабрі), оглядає старе житло й відряджає всіх членів родини кудись на відпочинок. У першому епізоді родина за рахунок організаторів їде до Венеції, у другому — до Грузії.
Далі починається проектування й будівництво самого дому. До команди підключають українських зірок, які в міру сил допомагають будувати й обов'язково дарують родині практичні побутові речі. Повернувшись із відпочинку, ошелешена щастям родина не може оговтатися від шоку, із захватом оглядаючи нове житло, яке чомусь більше скидається на заміський будинок олігарха середнього масштабу, аніж на звичайний добротний будинок для людей, які звикли жити дуже скромно.
Це настільки витратний проект, що неможливо уявити навіть порядок цифр, коли прикидаєш кошторис утілення всіх забаганок, які він реалізує.
Тим часом глядачі грандіозних масштабів проекту й зусиль команди Оксани Марченко поки що не оцінили, і прем'єра реаліті в суботу 2 грудня (це без перерви на рекламу) за двома аудиторіями взяла дуже скромні частки 6,3 % і 7 %.
Звісно, обраним у проект героям геть байдуже до всіх часток каналу разом із рейтингами. Бо їм просто дико пощастило.
Чесно кажучи, висидіти до кінця більш ніж двогодинної програми, впродовж якої героїв програми «Время строить» спочатку змушують розповісти про всі свої поневіряння, а згодом відряджають відпочивати на розкішні курорти, поки члени команди телепроекту спочатку руйнують їхній старий дім чи, як варіант, пожарище, а потім будують новий будинок із ландшафтним раєм, можна, лише озброївшись професійним терпінням телекритика.
Пересічному глядачеві це нестерпно довге кіно про те, як роблять щасливою родину, особисто йому незнайому, відверто не цікаве. Ба більше, воно може навіть викликати не заплановану авторами агресію до команди «Время строить» та заздрощі до тих щасливчиків, які стали її героями.
Б'юся об заклад — кожен із глядачів, які бодай одним оком стежили за епізодами грандіозного проекту телеканалу «Інтер» під назвою «Время строить», ставив собі одне-єдине запитання: чому не я?
Пафосний проект, за який невідомо хто заплатив (у титрах обох епізодів завбачливо не вказують ані кошторису кожного з проектів, ані його меценатів), у державі, яка майже чотири роки воює за свою незалежність, як на мене, просто аморальний.
У нас півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб, які переважно мешкають у геть непристосованих для життя будівлях. І ви їм показуєте, як будують не просто дім, а палац чужої мрії кільком обраним.
Оксана Марченко, втім, має пояснення щодо критеріїв добору героїв своєї програми. В першому випуску, розповідаючи про основні проблеми, з якими зіткнулася її команда, головною вона назвала відсутність документів на земельну ділянку та надвірні будівлі в багатьох претендентів. Але в її виконанні це має вигляд виключно як небажання українців оформлювати документи на право власності, а не особливостями національної бюрократичної системи.
Тим часом якщо абстрагуватися від моральності, проект «Время строить» міг би стати успішним навіть у країні, що воює. Адже телеглядачі у своїй масі прагнуть красивих оптимістичних історій саме під час найбільших катаклізмів. Аудиторія телеканалу «Інтер» — поготів (див. цифри ток-шоу «Стосується кожного», найрейтинговішого продукту каналу).
Проте цій аудиторії запропонували замість живого соціального реаліті нудний переказ подій у картинках, геть позбавлений необхідних для такого жанру емоцій.
Оксана Марченко, повторюся, як завжди прекрасна навіть у робочому комбінезоні. Але їй, знову ж таки, як завжди, бракує щирості. Натомість вона годує глядача фальшивими посмішками й удаваним співпереживанням. Це впадає в око на першому ж широкому плані. Позбавлений інтонацій голос лідерки команди «Время строить» теж не додає розуміння, навіщо ця красива й вічно юна пані, на обличчі якої читаються найновіші досягнення косметології, ходить у касці посеред будівництва й місить багнюку в чобітках.
Ще одна суттєва вада реаліті «Время строить» — цілковита відсутність драйву. З історій родини Горбоносів і Трикуцевих засобами телебачення можна було зробити справжній екшн разом із блокбастером. Але враження таке, що прекрасна Оксана Марченко боїться бути в кадрі розпатланою чи ненафарбованою. Вона в цьому проекті скрізь і будь-де, на будівництві чи в студії, при повному параді. Чим викликає ще більше відторгнення глядачів, які з власного досвіду знають: коли жінка працює на будівництві, вона не може виглядати так, як під час презентації нового кліпу Віри Брежнєвої.
До речі, на відміну від лідерки команди «Время строить», саме Віра Брежнєва, яка допомагала зводити дім мрії для родини Горбоносів, показала себе у природному вигляді, без макіяжу. Чим, безперечно, викликала довіру глядача. І вона, й Василь Вірастюк, зіркові учасники першого випуску, були, здається, найбільш органічними у своїх ролях.
Те саме можна сказати й про Потапа і шеф-кухаря, ведучого кулінарного шоу на «Інтері» Андрія Дромова, які допомагали втілювати мрії родини погорільців Зої Трикуцевої із села Андрушівка у другому випуску.
До речі, в останньому епізоді, коли лідерка команди «Время строить» поїхала з Потапом вибирати музичні інструменти для дочок Зої Трикуцевої, Оксана Михайлівна (виключно так називала свою благодійницю Зоя Трикуцева) зізналася, що закінчила музичну школу за класом бандури. Це було дуже несподівано по-людськи, але й по всьому.
Бо далі Оксана Марченко знову увійшла в роль доброї феї, роздаючи подарунки, яким не було кінця. Зокрема й свою «таємну кімнату», до якої під час облаштування обох будинків у двох епізодах ніхто, крім неї, не заходив. У першому випадку це була швацька майстерня для дружини Павла Горбоноса, у другому — міні-пекарня для Зої Трикуцевої.
Знову ж таки — масштаб проекту вражає. Команда оплачує не лише будівництво нового будинку (в першому епізоді навіть на новому місці, бо площа ділянки Горбоносів виявилася замалою для реалізації амбітних планів команди «Время строить»), а й облаштування спортклубу в селищі Карнаухівка, де героєві запропонували роботу тренера.
Мамі родини погорільців із села Андрушівка команда проекту подарувала власне кафе «У Зои», її чотирьом донькам — повний гардероб замість речей, які згоріли в пожежі, на додачу ще й підготувавши мізансцену пропозиції руки й серця найстаршій дочці Зої Галині від «маленького чоловіка» Євгена Степанова.
«Але й це ще не все!» — улюблений вислів Оксани Марченко, коли вона у фіналі кожного епізоду ніяк не може зупинитися у своїй жазі вразити героїв дедалі більше. Кожній родині, яка стала учасником цього без перебільшення унікального для українського телебачення проекту, на півроку вперед оплачено ще й комунальні послуги.
Барабанний дріб, фанфари, чи що там іще належить у випадках мільйонного виграшу в лотерею! Чотири родини, яким на очах у всієї переважно бідної країни не лише збудували новий дім, а й допомогли організувати власний бізнес, та ще й позбавивши від необхідності сплачувати комуналку на цілих півроку, — це справді дуже вже поодинокі щасливчики.
Як до цього поставляться їхні односельці, лишається тільки здогадуватися.