Дефіцит безкоштовних медикаментів в Україні: пацієнти б'ють на сполох
Тяжкохворі українці можуть залишитися без необхідних препаратів найближчим часом через зрив державних закупівель
Дев'ятирічна Анастасія із міста Дніпра хворіє на рідкісне захворювання - ювенільний ревматоїдний артрит, який їй діагностували у п'ять років. Від цієї недуги у дітей руйнуються суглоби, можливе погіршення зору, аж до повної його втрати. Аби цього уникнути, дівчинці роблять спеціальні ін'єкції, які дозволяють їй жити повноцінно. Отримання дороговартісних ліків таким пацієнтам гарантує держава. Однак у цьому році препарат не закупили, а наявних залишків вистачить лише до осені, розповідає DW мама пацієнтки Оксана Пертая.
«У нас завжди був якийсь запас. Такого як зараз, що ліків лишилося лише на місяць, не було. У нас терапія - один укол раз на два тижні. Але через те що з ліками проблеми, зараз ми колемо раз на місяць», - пояснює жінка. Якщо ситуація не вирішиться, її родині, як і решті майже шестистам пацієнтам з усієї країни, доведеться купувати препарати самостійно.
«Їх ніби можна буде замовити з-за кордону, але виникає питання підробок. І знову таки, без необхідної сертифікації лікарі нам не зроблять ін'єкцію. Це дорогий препарат, пожиттєві уколи. Необхідна сума на місяць - 10-20 тисяч гривень», - бідкається співрозмовниця.
Гроші є - ліків немає
На закупівлю лікарських засобів у бюджеті України цього року передбачено майже десять мільярдів гривень. Це рекордно велика сума коштів, за які планується закупити препарати за 38 різними напрямами - для лікування орфанних, серцево-судинних захворювань, онкології, ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, діабету тощо. Однак досі за жодною програмою не було придбано необхідних ліків, а найближчі поставки заплановані ще за рахунок минулорічних бюджетів. Цю інформацію підтвердила у коментарі DW заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова.
«Ми отримуємо зараз ліки, які були профінансовані бюджетом 2018 та 2019 років. - пояснила вона. - Загалом, за бюджетом 2019 року, який становив 6,5 мільярда гривень, у нас надійшло ліків на 51 відсоток, тобто ми ще маємо 50 відсотків ліків, які мають додатково надходити за всіма цими напрямами до кінця, сподіваюся, 2020 року. Ми максимально прискорюємо цей процес».
Зволікання із закупівлями за кошти 2020 року у міністерстві, зокрема, пояснюють незадовільною роботою держпідприємства «Медичні закупівлі», яке цього року вперше повинно було почати масштабні закупівлі через публічні тендери. Цю організацію створили у 2018 році, передбачалося, що через неї поступово проводитимуть усі медичні закупівлі, а сам процес постачання ліків стане прозорим та своєчасним. Поки що більшість позицій закуповуватимуть ще через міжнародні організації. Але уже цього року до сфери управління «Медзакупівель» передали 14 із 28 напрямів закупівель із загальним бюджетом обсягом близько шести мільярдів гривень. Перші ж аукціони за оголошеними термінами у підприємстві провели лише наприкінці липня. При цьому керівництво «Медичних закупівель» наполягає: затримка процедури відбувається саме через затягування з боку МОЗ.
Тривожні сигнали для пацієнтів
Міністерство охорони здоров'я спочатку зволікало із необхідною документацією, а надалі створило додаткові бюрократичні перепони, заявляють у ДП «Медзакупівлі». Там нарікають на те, що нове керівництво МОЗ зобов'язало підприємство додатково погоджувати кожну закупівлю, загальмувавши таким чином тендерний процес. «Тепер ми взагалі не можемо передбачати, коли ліки будуть довезені. Навіть перший-другий квартал 2021 року - це вже оптимістичні прогнози», - розповіли DW у пресслужбі «Медичних закупівель. За даними аналітиків організації, навіть враховуючи ті товари, які за угодами попередніх років мають бути довезені в лікарні, уже восени деякі пацієнти відчують дефіцит лікарських засобів. «Наша ситуація рухається, але дуже повільно через гальмування з боку МОЗ. Понад сто тендерів оголошені, ще близько 170 перебувають на погоджені з МОЗ», - пояснюють такі песимістичні прогнози в держпідприємстві. Тут називають ситуацію довкола закупівель тривожними сигналами для пацієнтів, чиє лікування не повинне перериватися та які покладаються на безкоштовні препарати.
Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун розцінює зрив закупівель як намагання міністерства вручну призначати постачальників ліків. «Такі зміни - контроль над мільйонами гривень платників податків, над якими тепер нависла загроза так і не бути витраченими на пацієнтів», - заявила вона на своїй сторінці у Facebook.
МОЗ: ситуація під контролем
Своєю чергою, нинішнє керівництво МОЗ нарікає на помилки у роботі своїх попередників. Як заявила у розмові з DW заступниця міністра Світлана Шаталова, у неї виникає чимало питань до закупівель попередніх років, зокрема, що стосується терміну придатності деяких товарів та доцільності закупівлі певних препаратів. Це стало однією з причин необхідності обов'язкового погодження умов проведення тендерів, кажуть в МОЗ. Також тут нарікають на організаційну роботу «Медзакупівель» впродовж останніх пів року, на «якість складання їхніх тендерних пропозицій». «Сподіваюся, вони перестануть скаржитися, що їм весь час чогось не вистачає, та просто почнуть виконувати свої обов'язки», - прокоментувала заступниця міністра.
За даними Шаталової, рівень забезпеченості препаратами в регіонах за залишками з минулих років на даний момент становить від 70 до 85 відсотків. «З моєї точки зору, увесь процес має відповідати на питання, чим ми будемо лікувати пацієнта максимально ефективно, а не просто купити, щоб потім множити прострочені залишки на складах. Ситуація на вересень-жовтень особисто для мене по прогнозам не виглядає абсолютно неконтрольованою», - каже Світлана Шаталова. Окрім того, вона запевняє, що міністерство «тримає руку контролю» над відбором міжнародних організацій, що зможуть надати найкращі умови. Разом з тим у МОЗ визнають, що за певними напрямами з ліками існують проблемні моменти, які у відомстві, мовляв, намагаються залагодити. Це, зокрема, стосується і препаратів для лікування ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА). «Конкретно щодо ЮРА очікуємо велику поставку за бюджет 2019 року, крім того, у нас є заощадження за минулорічним бюджетом, ми плануємо спрямовувати його таким чином, щоб наші пацієнти були забезпеченими всім необхідним», - уточнила представниця МОЗ.