Дослідження виявило, як студенти аналізують інформацію з інтернету та соціальних мереж

Інтернет і соціальні мережі сьогодні належать до тих джерел інформації, до яких звертаються найчастіше. Навіть студенти та учні з допомогою онлайн-інформації вчаться охочіше, ніж виключно зі звичними навчальними матеріалами. Однак у них виникають труднощі з достатньо критичною оцінкою інформації з інтернету. Ще на студентів впливають ненадійні джерела. Такими є результати дослідження, здійсненого під керівництвом Майнцського та Франкфуртського університетів.

У межах розвідки студенти різних факультетів, зокрема медицини та економіки, взяли участь в онлайн-тестуванні від проєкту Осмислення завдань в інтернеті (Community of Online Reasoning assignments, CORA). «На жаль, ми мусимо констатувати, що більша частина студентів, виконуючи конкретні завдання, використовує нерелевантну та ненадійну інформацію з інтернету», – констатувала професор, доктор Ольга Златкін-Тройчанськая (Olga Zlatkin-Troitschanskaia) з Майнцського університету. Дослідження здійснювалося в межах кооперації Майнцького та Франкфуртського університетів.

Навчання з допомогою інтернету надає чимало можливостей, але й пов’язане з певними ризиками. Зараз відомо, що в мережі поширюються не тільки «фейкові новини», а й «фейкова наука», що стверджує науково неправильні дані. Вона зачіпає контраверсійні теми в суспільстві, зокрема зараз це – корона-криза, – і пов’язана з набагато більшими небезпеками.

«Критичного погляду – недостатньо. Значно потрібніші компетентності, що дають змогу інтернет-користувачам розрізняти надійну, хибну та маніпулятивну інформацію. Для студентів особливо важливо ставити під сумнів онлайн-твердження та їх критично сприймати, щоб власні фахові знання будувати на достовірній інформації», – сказала Златкін-Тройчанськая.

Щоб дослідити, як поводяться студенти з онлайн-інформацією, науковиця та її команда розробили новий тест, зорієнтований на проєкт Civic Online Reasoning (COR) від Стенфордського університету в США.

В тесті піддослідним представляли короткі завдання. Потім вони мали шукати відповідь в інтернеті і зосередитися при цьому на надійній інформації, щоб відповісти на питання тесту впродовж 10 хвилин – відносно нетривалого часу. При цьому відповідь треба було аргументувати посиланнями та цитатами з онлайн-джерел, якими студенти послуговувалися.

Науковці передусім аналізували відповідь піддослідного. Та, з іншого боку, вони фіксували весь процес пошуку даних в інтернеті (під час розв’язання завдання), щоб точно проаналізувати сильні та слабкі сторони поведінки з цифровою інформацією. «Ми бачимо, на яких сторінках студенти шукали і яку інформацію використали. Оцінювання цілого процесу вимагало складного аналізу та було дуже затратним», – сказала Златків-Тройчанськая.

Досі дослідження здійснили в двох регіонах Німеччини. При цьому протестували 160 студентів різних спеціальностей, більшість з них навчалися на медичних та економічних факультетах і були на першому чи другому семестрі навчання.

Результат змушує задуматися: майже всі піддослідні мали труднощі із завданнями. В середньому за школою від 0 до 2 за кожне завдання студенти отримували тільки 0,75 пункта (від 0,5 до 1,38 пункта). «Більшість студентів взагалі не зверталося до наукових джерел», – сказала Златкін-Тройчанськая, вказуючи на те, що вони не брали до уваги жодних наукових свідчень.

«Ми знову й знову досліджуємо різні групи студентів, розвідка здійснюється як лонгітюдне дослідження. З початку проєкту майже два роки тому досі проявляються ті ж закономірності – бали розподіляються у нижній частині шкали». Звичайно, студенти на пізніших семестрах навчання проходять тести краще, порівняно з тими, що вчаться на першому курсі. Тож компетенції можна розвивати. Зокрема, в США змогли підтвердити суттєвий розвиток вміння відбирати інформацію вже через тиждень цілеспрямованого тренування.

Дослідження доводить, що за наданий час більшості студентам не вдається правильно оцінити інтернет-пропозиції та витягнути релевантну інформацію з надійних джерел в інтернеті, щоб правильно відповісти на питання тесту. «Інші дослідження доводять: надійність відомих медіапорталів і решти інтернет-пропозицій студенти можуть визначати дуже добре. Від цього потрібно відштовхуватися та розвивати компетентність критично оцінювати нові джерела та інформацію, щоб врешті використовувати інтернет для створення знань в результаті рефлексії», – сказала Златкін-Троїчанськая.

Критично оцінювати інформацію та цифрові джерела – це вміння, що становить есенцію навчання ХХІ століття. Але відповідні вправи й тести для студентів все ще незвичні, хоч і дуже важливі, особливо в сфері онлайн.

«Це дослідження є першим тестом такого виду в Німеччині, тобто перебуває все ще на початковій стадії, – каже Златкін-Тройчанськая. – Ми лише розробляємо навчальний матеріал, тренінги, тільки починаємо тестувати їхню ефективність. Оцінювання даних, як студенти опрацьовують інформацію в мережі, приховує особливий потенціал, щоб в майбутньому їм запропонувати цілеспрямовану підтримку».

Франкфуртський університет імені Й. В. Ґьоте, Університет Майнца імені Йоганна Ґутенберґа, Дармштадтський технічний університет як визнані дослідницькі університети становлять собою Університети Рейну-Майну. Свою співпрацю вони розвивають понад 10 років, а 2015 року рамковою угодою створили стратегічний альянс. Три університети розташовані в регіоні Франкфурту Рейну-Майну, поблизу одне одного. Вони пропонують широкий спектр предметів: від медицини та природничих наук, інженерії до гуманітарних та соціальних спеціальностей. Понад 100 000 студентів та 1460 професорів тісно співпрацюють в питаннях науки, навчання та викладання, дослідження молодих науковців, а також в питаннях переходу в економіки та соціум.

Studierende nutzen online-informationen oft wenig kritisch

Johannes Gutenberg Universitaet Mainz, 14/04/2020

Зреферувала С.К.