Дослідження визначило шанси на виникнення простих та розумних форм життя
У Всесвіті ми – виняток?
Наскільки вірогідним є виникнення розумного життя за умов, подібних до тих, що панують на Землі? Це визначив американський астроном з допомогою віртуальних подорожей в часі. Його результат: за подібних до наших умов прості організми розвиваються дуже швидко – це може стосуватися й інших планет. Щодо розумних форм життя, шанси становлять 3 до 2. Тобто земна еволюція могла закінчитися ще на початковому етапі.
Вінстон Черчилль вважав існування позаземного життя дуже ймовірним, а в 60-их рр. ХХ століття Франк Дрейк, американський астроном, запропонував формулу, з якою можна вирахувати кількість позаземних цивілізації в нашій галактиці. Проте попри інтенсивні пошуки, які здійснюються з допомогою телескопів, антен проєкту SETI та космічних кораблів, досі ніде в космосі науковці не виявили беззаперечних слідів позаземного життя.
Але чому? Чи наша планета – рідкісний виняток, а наша еволюція – одноразова акція? Чи ж навпаки, сприятливі умови неминуче приводять до виникнення життя та інтелекту? Аби з’ясувати це питання, астроном Девід Кіппінг (David Kipping) з Колумбійського університету в Нью-Йорку «переводив» годинник назад.
З допомогою статистичних методів він перевірив, наскільки ймовірно, що земна еволюція за таких же вихідних умов повториться. «Швидке виникнення перших форм життя та радше запізнілий розвиток людини міг би вказувати на певну закономірність, – пояснив Кіппінг. – Цим дослідженням ми змогли цю закономірність перевести у цифри».
Мікроскам’янілості засвідчують: вже 3,5 мільярда років тому на Землі існували перші живі організми. Вкраплення вуглецю в кристалах циркону доводять, що життя виникло навіть чотири мільярди років тому.
Часове вікно для еволюції обмежується моментом виникнення життя, що настав близько чотирьох мільярдів років тому, і моментом, коли наше Сонце роздується і зробить Землю надто спекотною та сухою для найвищих форм життя.
Кіппінг використав орієнтовні дані, щоб з допомогою Баєсової статистики визначити, коли і як часто зможе розвиватися просте та розумне життя, якщо земну історію за однакових вихідних умов прокручувати знову й знову.
«Цей метод можна порівняти з вірогідністю того, що ставка виграє, – пояснив Кіппінг. – Він дає змогу здійснювати повторне тестування на основі наявних даних. В принципі, це як позитивна петля зворотного зв’язку, що постійно уточнює оцінку ймовірності певної події».
Результати: за умов, подібних до тих, які панують на Землі, шанси на швидке виникнення простих форм життя становлять принаймні 3 (виникне) до 1 (не виникне). Якщо вважати вкраплення циркону, якому чотири мільярди років, першими слідами життя, ймовірність розвитку простих його форм зростає навіть до 9 (відбудеться) до 1 (не відбудеться), пояснив Кіппінг. «Наші шанси на швидкий абіогенез, порівняно з повільним розвитком, становлять від 3 до 1», – сказав вчений.
Інакше все виглядає щодо розумних форм життя: беручи зразком нашу еволюцію, помітно, що культури та цивілізації виникли дуже пізно, пояснив Кіппінг. У нашому випадку пройшло 3,7 мільярда років, аж поки з перших одноклітинних розвинулися люди. До перших вищих культур пройшло майже чотири мільярди років.
Це означає: шанси на розвиток розумного життя на Землі становлять лише 3:2. Адже ми з’явилися на сцені також незадовго перед тим, як «часове вікно життя» закриється. «Якби ми дали змогу історії відбутися ще раз, розвиток інтелекту не був би в жодному випадку неминучим», – сказав Кіппінг.
Для пошуку позаземного життя це означає: якщо на планеті є подібні до земних, придатні для життя умови, її мали б відносно швидко заселити прості організми. Для цього було б достатньо проміжку, меншого ніж мільярд років після виникнення планети. «Тож ставка на космос, в якому вирує життя, може виграти», – сказав Кіппінг.
Однак у пошуках позаземного інтелекту та цивілізацій шанси виглядають гірше. Адже для того, щоб вони могли розвиватися, планета мусить залишатися придатною для життя та стабільною впродовж тривалого часу – і навіть тоді цей крок еволюції може не відбутися.
Як би там не було, шанси на інопланетне життя становлять 3:2. «Тож це в жодному випадку не означає, що пошуки розумних форм життя в космосі потрібно припиняти», – наголошує Кіппінг.
Nadja Podbregar
Sind wir ein Einzelfall im All?
Columbia University, 25/05/2020
Зреферувала С.К.