Фестиваль вакансій: ветерани АТО у пошуках роботи

«Мене цікавить ваша вакансія. Є шанс, що я вам підійду?» - цікавиться молодий хлопець у футболці із жовто-блакитним зображенням карти України на грудях. У відповідь чує, що має заповнити анкету з основними своїми даними та чекати на дзвінок. «Цікаво. Спробую», - відповідає він, сповнений надій. Володимир два роки прослужив у зоні Антитерористичної операції (АТО) на сході України, і тепер перебуває у пошуках цивільної роботи. Саме тому чоловік прийшов на фестиваль вакансій для ветеранів АТО, який днями відбувся у Києві. Організаторами заходу виступили громадські та волонтерські організації, Конфедерація роботодавців України та Державна служба зайнятості.

За даними військової прокуратури, за чотири роки війни на Донбасі в боях на Сході України взяли участь понад півмільйона українських солдатів та офіцерів. Ветерани АТО стали однією з найбільших груп в Україні серед тих, хто зараз перебуває у пошуку роботи. Лише у 2017 році, за даними Державної служби зайнятості, понад 40 тисяч з числа колишніх військовослужбовців отримали статус безробітніх. І тільки близько п'яти тисяч з них знайшли роботу. За словами організаторів фестивалю, саме масштаб безробіття серед демобілізованих учасників АТО і спонукав їх долучитися до розв'язання цієї проблеми.

Добровольці залишилися без роботи

Колишній розвідник, 30-річний  Володимир із міста Буча, приїхав до Києва на фестиваль вакансій разом зі своїм товаришем по службі Олегом. Обидва чоловіки звільнилися з роботи та стали добровольцями, які несли службу та брали участь у боях на Донбасі. Після повернення із зони бойових дій вони зіткнулися із проблемою соціалізації та адаптації до мирного життя.

Володимир розповідає, що до війни працював менеджером у великій торговій мережі, і був задоволений своєю роботою та достатком. Коли добровільно йшов до армії, то розумів, що робоче місце за ним не збережеться. Однак, після демобілізації йому вдалося повернутися до попередньої сфери діяльності. «Проте я вже був зовсім іншою людиною. З іншим набором цінностей», - констатує колишній військовий. Володимир зізнається, що днями його звідти звільнили, проте причин не вказує. Лише додає: «У колективі було близько 300 людей - жоден не був на війні. Тому люди до мене здебільшого ставилися так: або цуралися та ігнорували, або зневажали».

Депресія після війни

Його товариш Олег говорить відверто, що перебував у депресії та зловживав алкоголем, тому перші місяці по завершенню служби проходив лікування та курс психологічної реабілітації у військовому госпіталі. «Я не соромлюся визнавати своїх проблем. Але зараз я відчуваю, що для повноцінної соціалізації у мирному житті мені потрібна робота», - переконаний Олег.

До війни він працював у сфері охорони, зараз він би хотів знайти подібну роботу. Чоловік визнає, що пропозиції на ринку праці є, але заробітна плата, яку за них пропонують, надто низька, щоб прогодувати себе і родину. На фестивалі вакансій було представлено кілька охоронних служб, однак Олегові ці вакансії не підійшли. «Вони потребують додаткових, технічних знать і навичок», - пояснює чоловік.

Упередження до учасників бойових дій

Володимир та Олег зізнаються, що окрім привабливої зарплати, їм би хотілося, щоб у майбутньому колективі теж були люди, які пройшли службу в АТО. «Наш досвід непростий, не всі його розуміють», - визнає Олег.

Психологи відзначають, що доволі часто ветерани бойових дій стикаються з упередженим ставлення у суспільстві. Вони пояснюють це тим, що в українському соціумі нема сталого ставлення до подій на сході країни.

Однак Олена, керівниця відділу по роботі з персоналом однієї з фірм, яка взяла участь у фестивалі, переконує, що в їхній фірмі жодних побоювань перед ветеранами нема. «Ми вперше беремо участь у такому заході, але ми відкриті до колишніх військових. Нам дуже потрібні працівники, а цим людям дуже потрібна робота. Сподіваюсь, що сьогодні тут наше місце зустрічі», - з теплою посмішкою говорить жінка. Її фірма пропонує вакансії електриків, менеджерів з продажу, водіїв, бухгалтерів та економістів. За словами Олени, вони пропонують конкурентну зарплату, і додає: «Вже маємо кілька заповнених анкет».

Можливості перекваліфікації

Безробітнім ветеранам здебільшого пропонують вакансії з малою заробітною платою, які не передбачають фахових знань. Для тих, хто шукає шансів професійного зростання, на фестивалі окрім вакансій запропонували безкоштовну освіту або перекваліфікацію. Особливо важливими є такі пропозиції для ветеранів, які повернулися з війни інвалідами. Зокрема, Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю запросив слухачів своїх курсів розповісти про можливості центру. Катерина, яка опановує у реабілітаційному центрі вже другу спеціальність, розповідає, що вже чимало учасників АТО, які мають інвалідність, проходять професійну реабілітацію. «Є багато різних робітничих професій, яким у центрі можна безкоштовно навчитись: бджоляр, взуттьовик, вишивальник, автослюсар, оператор ПК тощо», - розповідає жінка.

На думку Олександра Хаджинова, колишнього військового, а нині волонтера і одного з організаторів фестивалю, людина, яка пройшла жахіття війни не має залишатися наодинці зі своїми психологічними та соціальними проблемами під час повернення до цивільного життя. «Ми маємо допомогти таким людям віднайти себе знову та мати шанс на гідне життя», - вважає Олександр.