Франсуа Олланд про санкції проти Росії, миротворців на Донбасі та економіку України

Миротворча місія на Донбасі має бути лише на кордоні між Україною та Росією. На будь-якому іншому місці вона не матиме сенсу. Водночас Європейський Союз мусить розмовляти з Росією, бо вона є партнером. Однак таким партнером, якого варто тримати на належній дистанції і всіляким чином намагатися обмежувати його прагнення до збільшення свого впливу. 

Про це в ексклюзивному інтрев’ю «Прямому» заявив президент Франції у 2012-2017 роках Франсуа Олланд.

– Для нас дуже болюча тема Донбасу. Остання зустріч «нормандської четвірки» відбулася два роки тому у Берліні. Ви були на ній присутні. Зараз чому гальмується цей процес, і чи побачили ви там реальну готовність усіх сторін вирішувати цю ситуацію?

Франсуа ОЛЛАНД: Думаю, вам добре відомо, що я великий прихильник «нормандського формату» та безперечно відданий йому. Адже саме за мого президентства цей формат було започатковано і саме він згодом призвів до укладання Мінських угод, які, на мою думку, є єдиним способом повернути територіальну цілісність Україні. Саме тому я завжди наголошую на важливості впровадження та реалізації Мінських угод.

Проте насправді в останні місяці можна констатувати відсутність доброї волі з боку залучених сторін. Ми також помітили домінування певним чином такої ідеї, ніби саботаж Мінського процесу може призвести до повного його фіаско, що є неприпустимим, на мій погляд.

– На останній Генасамблеї ООН президент України Петро Порошенко звернувся і закликав запровадити миротворчу місію ООН на Донбасі. Як ви бачите перспективу запровадження цієї місії? І як можна знайти компроміс у баченні мандату цієї місії між Україною і Росією, і всім цивілізованим світом?

Франсуа ОЛЛАНД: Операцію з підтримки миру я сприймаю вже як передумову наявності самого миру. Тобто згоду всіх сторін запроваджувати цей мир в належному місці, що є дуже важливим. Яким є це належне місце? На мою думку, тут може йтися лише про кордон між Росією та Україною. На будь-якому іншому місці миротворча місія не матиме сенсу. Тому, думаю, всі ініціативи, які можуть цьому сприяти в тих рамках, про які я щойно згадував в рамках «Мінська», я буду всіляко вітати.

– Хотілося б дізнатися щодо позиції зараз Франції. Чинний президент Франції Еммануель Макрон, від нього вже звучали заяви з приводу можливості перегляду відносин Росії та Євросоюзу. Чи може це означати в перспективі послаблення санкцій проти Росії? Яка зараз позиція Франції конкретно щодо українського питання? Як пов’язати ці речі?

Франсуа ОЛЛАНД: Європейський Союз мусить розмовляти з Росією. Бо, погодьтеся, Росія є партнером. Однак таким партнером, якого варто тримати на належній дистанції і всіляким чином намагатися обмежувати його прагнення до збільшення свого впливу. Проте необхідність говорити з Путіним таки залишається актуальною.

В цьому сенсі я вважаю, що варто здійснювати тиск щоразу, коли йдеться про порушення з боку Російської Федерації норм міжнародного права. Наприклад, як це сталося в Україні чи в тій же Сирії. Щоразу з боку Європейського Союзу має бути відповідна реакція. Тому режим санкцій, на мою думку, мусить бути збережений, і перспектива його полегшення в цьому сенсі не є вельми доречною.

– Пане президенте, ваша книга «Уроки влади» викликала неабиякий інтерес. І це, говорячи дипломатично, справді резонанс. Безумовно, нам, українцям загалом було дуже цікаво її переглянути, особливо в деяких місцях, де ви згадували ці от ночі переговорів, зокрема у Мінську, які тривали. Хтось із відомих людей, топ-політиків, яких ви згадували, можливо, безпосередньо президент Росії, – вони якось на це реагували? Вам особисто, можливо, телефонували, просто щось говорили чи ні?

Франсуа ОЛЛАНД: Ви знаєте, в цій книзі я не настільки прагнув відкривати якісь секрети або таємниці стосовно тих чи інших питань. Я спробував змалювати загальну атмосферу, яка царювала на тих зустрічах і на тих переговорах. Я хотів зобразити намагання з боку президента Путіна чинити певний тиск та вдаватися до певних погроз. Проте, натомість український президент Петро Порошенко тримався дуже гідно та твердо відстоював свої позиції. Ми, зі свого боку, з пані Меркель намагалися зробити все належне, аби дійти згоди щодо припинення вогню і знайти вихід з цієї складної ситуації.
Насправді все тривало дуже довго, і немає тут перебільшень, коли я розповідаю, що з самого ранку президент Путін ще більше випробовував наше терпіння, коли змусив довго чекати, вдаючи, що він нібито не має зв’язку з лідерами сепаратистів. Але, втім, йому таки вдалося дійти з ними певної згоди.

– Ви сильний і сміливий президент. Я хочу поставити запитання з приводу президента України Петра Порошенка. Основне завдання нашого президента, гаранта Конституції, верховного головнокомандувача – це відстоювати інтереси на зовнішній арені, бути сильним дипломатом. Наскільки все ж таки сильним дипломатом є Петро Порошенко? Чи достатньо він робить для своєї держави?

Франсуа ОЛЛАНД: Хочу вам сказати, що Петро Порошенко насправді любить свою країну і він насправді захищає її інтереси – водночас пристрасно, але й дуже серйозно. Ви ж розумієте, як складно бути на його посаді. Він мусить демонструвати серйозний підхід і з ручкою в руці офіційно фіксувати ті домовленості, які можуть гарантувати прогрес у цій досить непростій ситуації.
Я провів з ним та з пані Меркель численні ночі та дні в переговорах, які відбувалися в різних форматах. І я побачив з його боку дуже серйозну і фахову підготовку. Йому притаманні постійність, витривалість і наполегливість. Я побачив у ньому готовність іти в рамках цих переговорів на компроміси, якщо вони дозволяють рухатися в напрямку миру.

– Президент Франсуа Олланд, що він робить в Україні? Ваша мета візиту в Україну. І загалом, як ви сприймаєте Україну, як вона вам подобається зараз, восени? Що вам найбільше подобається в Україні?

Франсуа ОЛЛАНД: Певно, ви знаєте, сьогодні в Україні я отримував з рук президента Порошенка дуже високу нагороду, яка є дуже почесною для мене та якою мене удостоїли за те, як було заявлено, що я зміг зробити для України. Крім того, цей візит дозволив мені побачити результат чотирьох років реформ в Україні та особисто відчути той прогрес, який вдалося досягти. Я мав нагоду зустрітися з керівниками французьких компаній, які підтвердили мені свій намір і надалі інвестувати в українську економіку.

Також я відвідав Майдан Незалежності – місце, де відбувалися історичні події. І я побачив, якою ціною виборювали ту свободу. І про це ніколи не варто забувати. Думаю, українці свідомі цього. Так само, як і французи. Адже Франція завжди залишиться країною, яка всюди у світі відстоює цінності свободи.