Гроші для України: Немає реформ – немає інвестицій

Одне з ключових положень резолюції – рекомендація Єврокомісії розробити інвестиційний план для України та інших країн Східного партнерства, зокрема створити трастовий фонд для інвестицій в Україну. Цей фонд, за задумом євродепутатів, має наповнюватися коштами різних міжнародних донорів і здійснювати інвестиції у соціальну та економічну інфраструктуру України. DW звернулася до співавтора проекту резолюції, євродепутата від Соціал-демократичної партії Німеччини Кнута Флекенштайна (Knut Fleckenstein) з проханням прокоментувати цю ініціативу.

Deutsche Welle: Пане Флекенштайне, чому ви бачите необхідність на даному етапі створити фонд для інвестицій в Україну?

Кнут Флекенштайн: Треба думати про те, як ми можемо допомогти людям, у тому числі фінансово. Щоб люди в Україні відчули, як покращується ситуація особисто для них. Нині багато грошей виділяється на консультування щодо здійснення реформ та на імплементацію реформ, для реалізації деяких інфраструктурних проектів. Однак ми не маємо забувати і про те, що літні люди, а також молодь у часи такого перехідного періоду опиняються у досить скрутному становищі. Тож ми розмірковуємо, чим саме можемо допомогти з огляду на це. Важливо також зважати на те, що спершу мають бути реалізовані всі ті реформи, про які ми вже домовилися раніше. Адже ми не хочемо, щоби гроші просто розчинилися замість того, щоби бути використаними за призначенням.

Європейська народна партія у березні цього року затвердила резолюцію, де закликає європейські країни розробити план з довгострокової підтримки України. Чи має ваша ініціатива зв'язок з тією резолюцією?

І так, і ні. Так, оскільки це думки, які йдуть в одному напрямку. Ні – у тому сенсі, що ми спершу хочемо побачити, щоб процес реформування по-справжньому просунувся вперед.

Український міністр економіки Степан Кубів і колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс нещодавно представили у Києві «План Маршалла» для України. Чи пов'язана ваша ініціатива якось із цим планом масштабних європейських інвестицій в Україну?

Я розмовляв з паном Кубілюсом, а також з депутатами литовського і українського парламентів, які розробили цей план. Його офіційно поширили і в Брюсселі. Однак в Європарламенті поки немає чіткої позиції щодо цього плану. Його треба ще ретельно вивчити. Наша ініціатива не пов'язана зі згаданим вами «Планом Маршалла», хоча йде в тому самому напрямку. Ми у Європейському парламенті та в Єврокомісії дещо обережніші щодо цього. Адже вважаємо, що без реформ не можна давати дедалі більше грошей. Водночас підготовка різних документів та ініціатив щодо інвестицій в Україну свідчить, що ми маємо спільне бачення того, де і кому потрібна підтримка, що ми можемо зробити.

Як ви ставитеся до українсько-литовського «Плану Маршалла»?

Це дуже хороша ініціатива. Я би з радістю її підтримав. Але спершу я маю більш детально з нею ознайомитися. Хочу одразу зауважити: якщо ідея «Плану Маршалла» лише у тому, щоби дати грошей, незалежно від того, чи будуть реформи, чи ні – то це хибна політика. Якщо йтиметься про те, що ми можемо допомогти людям в Україні більше у разі проведення відповідних реформ – це правильний підхід. Без реформ – жодних додаткових грошей.

Андрюс Кубілюс говорив, що у розрахунок «Плану Маршалла» взяли до уваги суму у п'ять мільярдів євро на рік. Про які суми може йтися у вашій ініціативі?

Цього я сьогодні не можу сказати. Слід подивитися, які реформи впроваджені, та за більший обсяг хорошої роботи має бути більше підтримки. За менше реформ має бути менше підтримки.