Гроші клану Януковича: не в ЄС, а в Швейцарії
Санкційний список Євросоюзу проти оточення Віктора Януковича скоротився вже на третину через повільне розслідування в Україні
Рада Європейського Союзу у вівторок, 5 березня подовжила ще на рік санкції проти екс-президента Віктора Януковича і його найближчого оточення. Активи цих людей в країнах ЄС залишаються замороженими. Однак у санкційному списку вже не 18, як було 2014 року, а лише 12 осіб. Останній, хто вибув - Андрій Клюєв, колишній голова Адміністрації президента Януковича і перший віце-прем'єр в уряді Азарова. Торік санкції ЄС вже були зняті з його брата і бізнес-партнера, народного депутата Сергія Клюєва.
Сотні бюджетних мільйонів для свого бізнесу
Брати Клюєви є фігурантами кримінальних проваджень за обвинуваченнями у шахрайстві і привласненні майна в особливо великих розмірах. Як перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, вважає слідство, використав свій вплив, аби підконтрольне йому підприємство «Завод напівпровідників» незаконно отримало державну підтримку.
Згідно з даними кримінального провадження, доступними у реєстрі судових рішень, з ініціативи Клюєва Кабмін незаконно скоротив виплати малозабезпеченим сім'ям та дітям-інвалідам і скерував ці кошти компаніям, які належали йому і брату. Вони отримали понад 200 мільйонів гривень як компенсацію відсотків за кредитами, раніше отриманими у державному УкрЕксІмБанку на розвиток виробництва сонячних батарей.
Гарбуз від Австрії
Щоби домогтися повернення в Україну заморожених на Заході коштів, українські правоохоронні органи спершу мають довести у судах їх незаконне походження. Замороження на підставі санкцій ЄС є лише тимчасовим заходом, який гарантує блокування активів доти, доки правоохоронці не назбирають докази, достатні для арешту рішенням суду. Із цим однак регулярно виникають проблеми. Зокрема, Печерський райсуд Києва ще у березні 2016 року розпорядився за поданням прокурора заблокувати майно австрійських фірм Клюєвих, через які, підозрювали слідчі, виводилися за кордон незаконно отримані кошти. Утім, як випливає з матеріалів Суду ЄС, де Клюєви позивалися проти санкцій, ще у грудні 2014 року Вищий земельний суд Відня відмовився заморожувати активи Клюєвих, назвавши подані докази недостатніми. З тієї самої причини прокуратура Відня у квітні 2016 року відмовила українській стороні у правовій співпраці у цій справі.
Саме така позиція австрійської сторони стала головним козирем для Сергія і Андрія Клюєвих, завдяки яким вони домоглися скасування санкцій Євросоюзу у Суді ЄС. Остаточним аргументом братів-втікачів стало те, що українська прокуратура з формальних причин 2015 року зупинила провадження щодо них. Суд ЄС влітку минулого року у рішенні про зняття санкцій з Андрія Клюєва наголосив, що Генпрокуратура мала повідомити про це Раді ЄС і пояснити причину. ГПУ, відповідаючи на запити журналістів, посилалася на звичну у таких випадках практику зупиняти провадження на період, поки підозрювані перебувають у розшуку.
Затримки через рішення судів
Тим часом в Україні неприємні сюрпризи слідству регулярно підносять суди. Наприклад, у лютому минулого року Печерський райсуд Києва повернув прокурору клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування проти Андрія Клюєва. Такий дозвіл суду був потрібен, щоби завершити розслідування у ситуації, коли підозрюваний переховується у Росії. Утім, суддя відмовив, мотивуючи це тим, що прокурор не надав доказів, що Клюєв переховується від органів слідства і знаходиться у розшуку. За півроку цю постанову було скасовано в апеляційній інстанції, однак повторного розгляду клопотання судом досі не було. Таким чином, спеціальне досудове розслідування щодо Андрія Клюєва не може розпочатися через судові перепитії вже більше року.
Така ситуація не є поодинокою. 2017 року з санкційного списку ЄС вже був виключений бізнесмен Юрій Іванющенко, якого називають «сірим кардиналом Януковича». Іванющенко домігся скасування санкцій в Суді ЄС з такими самими аргументами, як згодом брати Клюєви. Солом'янський райсуд Києва на вимогу адвокатів Юрія Іванющенка ще 2016 року своєю ухвалою зобов'язав ГПУ протягом трьох днів «вжити заходів для закриття кримінальної справи» через надто повільне розслідування. Ще раніше з тієї ж причини вже були зняті санкції проти Олексія Азарова, екс-народного депутата і сина колишнього прем'єра Миколи Азарова. Загалом з 18-и осіб у санкційному списку ЄС за п'ять років залишились лише 12 осіб.
В ЄС грошей Януковича і Ко майже немає
Майже не залишилося в ЄС і заблокованих на підставі санкцій коштів. Ще кілька років тому найбільша сума заморожених в Євросоюзі грошей була у банках Латвії - близько 50 мільйонів євро. Сьогодні ж, як повідомили DW у латвійській Комісії з питань фінансів і ринку капіталу, на рахунках залишаються лише близько півмільйона євро.
Натомість левова частка коштів Януковича і його оточення, залишається заблокованою поза межами ЄС. Як повідомив DW речник уряду Ліхтенштейну, блокування заморожених раніше активів залишається чинним. 2014 року у князівстві було заблоковано цінні папери на суму близько 27 мільйонів швейцарських франків. Йдеться, як випливає з документів у судовому реєстрі країни, про активи колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка.
Все в Швейцарії
Найбільше же коштів клану Януковича заморожено у Швейцарії. Як повідомило у відповідь на запит DW Федеральне відомство юстиції країни, у Швейцарії заблоковані активи осіб з оточення Віктора Януковича на суму близько 145 мільйонів швейцарських франків. Найбільша сума коштів належить, як випливає з документів у судовому реєстрі Швейцарії, Юрію Іванющенку - 72 мільйони франків. Зокрема, у швейцарському списку фігурує відомий «регіонал» Юрій Єфремов. Загалом Швейцарія співпрацює з Україною на даний час на підставі дев'яти запитів про правову допомогу.
На відміну від Євросоюзу, розморозити активи у Швейцарії українцям значно складніше. У цій країні замість політичних санкційних списків проти диктаторів і клептократів застосовують ухвалений кілька років тому спеціальний закон, який дає уряду більш солідні за санкції юридичні підстави для блокування незаконно набутих коштів. На підставі цього закону уряд щороку ухвалює постанову про блокування активів, посилаючись, зокрема, на «необхідність забезпечення міжнародної правової співпраці». У списку осіб, подовженому 28 лютого ще на рік, залишаються і брати Клюєви, і Олексій Азаров і Юрій Іванющенко. У швейцарському «чорному списку» на даний момент 19 українців, частина яких ніколи не фігурувала в санкційному списку ЄС.