Група С14: хулігани, які ловлять сепаратистів

Нещодавно блогер Руслан Коцаба, якого судили за заклики проти мобілізації до ЗСУ в 2014 році, заявив, що у столичному метро на нього «був скоєний напад нациками С14». Він додав, що вдалося «відбитися», а поліція при цьому залишалася бездіяльною.

На опублікованому блогером відео кремезний хлопець, один з ймовірних нападників, каже: «Ти будеш нести покарання. Ти сепарська скотина, ти згниєш в тюрмі, Русланчик. Удачі від С14».

За кілька тижнів до цього ВВС Україна поспілкувалася з лідерами об'єднання С14 («Січ») про їхні погляди та стосунки з правоохоронцями.

Активізм і АТО

Євген Карась - київський активіст, який брав участь у протестах проти забудови скверу ім. Стуса і перебудови Гостиного двору. У 2014 році балотувався до Київради за списками «Свободи», але не пройшов.

Олександр Войтко був журналістом і викладав у Києво-Могилянській академії.

Обоє підтримували Євромайдан, а після початку конфлікту вступили в батальйон «Київ-2», звідки перейшли до батальйону «Гарпун» (підрозділ спеціалізувався на розвідці та антидиверсійних діях).

Обоє - учасники АТО.

Згодом, коли «Гарпун» розформували і бійців перевели до полку «Миротворець», пішли зі служби. Як кажуть - через те, що керівництво полку «витискало» з нього добровольців.

Євген Карась та Олександр Войтко входять до об'єднання С14. Поміж іншого, його члени займаються тим, що проводять «виховні бесіди» з тими, кого вважають «сепаратистами».

На Youtube-каналі групи є кілька відео з доволі жорсткими розмовами.

«Ми багато спілкувалися з людьми на Донбасі. І відчули, що ситуація там склалася так, бо весь час толерували: ну добре, вийшов хтось на проросійський мітинг; добре, середи них є росіяни; добре, вони щось там захопили. А потім стало пізно», - розповідає Євген Карась.

«Тому ми вважаємо, що це треба присікати від початку. У людей, які ходять по мирних містах і вважають, що Україна - це не держава, що тут має бути «Русский мир» або співчувають бойовикам ЛДНР - не просто ідеологія. Це ті, хто вже завтра може почати стріляти і убивати», - додає він.

Водночас, вони наполягають - нікого не б'ють, а лише займаються «дрібним хуліганством».

«Якщо людина відверто висловлює антиукраїнські погляди, її, звичайно, не можна калічити чи вбивати. Проте і мовчати про це не можна… Тому ми вважаємо, що тут треба займатися дрібним хуліганством - дати ляпаса, зупиняти їх, не давати їм це говорити», - пояснює Євген Карась.

За його словами, «тут мова йде про трохи інші речі, ніж діалог».

А Олександр Войтко вважає, що таким чином С14 бере участь у «гібридному конфлікті»: «Від початку конфлікту наша держава каже про гібридну війну, але сама її не веде. Вона веде звичайну війну на Сході, а на виклики на решті території вона відповідає дуже слабко».

Старі знайомі

Хлопці кажуть: до збройних формувань приєдналося багато проросійських активістів, з якими у них виникали конфлікти 2014 року.

Наводять приклад людини, яка планувала влаштувати автопробіг по Україні з бюстом російського імператора Миколи ІІ.

Тоді справа дійшла до бійок.

«Ми з ними побилися і кажемо - якщо ви хочете діалогу між народами, давайте говорити, що ось - ми, Україна, і росіяни - якісь нам сусіди. Але Микола - це імперське минуле, ми цього не допустимо... Ніби порозумілися, щоб було менше бійок», - пригадує Євген Карась.

«Так от, цю людину вбило СБУ під час затримання в Харкові у 2014 році. У нього в наплічнику були магнітні міни і пістолет з глушником», - розповідає один з керівників С14.

«І це був київський хлопчина, з яким ми ніби порозумілися! Просто у нього були проросійські погляди. Не минуло й півроку війни, як він у Харкові готовий був убивати», - дивується Євген Карась.

(З повідомлення СБУ від 24 жовтня 2014 р.: «Чотирьох озброєних диверсантів СБУ затримала під час підготовки ними вибуху на території піротехнічного заводу у Харкові... При затриманні бойовики чинили опір, використали проти правоохоронців ручну гранату, відкрили вогонь з пістолета, отримав серйозне поранення співробітник СБУ. Один із диверсантів, який вів прицільний вогонь, під час спецоперації був знешкоджений».)

«Опоненти нам кажуть - чому ви не на Сході? Сидіть в окопах і воюйте там. Їм дуже не подобається, що хтось їм протистоїть тут. Можливо, на це і була ставка - що всі патріоти і дієві люди загрузли у війні, а тут відкрився простір, щоб підірвати зсередини», - припускає Олександр Войтко.

Стосунки з поліцією

Хлопці нарікають, що поліція недостатньо реагує на загрозу сепаратизму у містах, які знаходяться далеко від фронту.

«Знаю випадок, коли в Києві люди включили відверто сепаратистську музику. На це тричі викликали патрульних, а ті не знали, що робити», - відзначає Євген Карась.

«Вже потім цим сепаратистам набили пики і вони навіть не питали, за що. І люди довкола сказали: молодці хлопці. От така ситуація: коли є порушення закону, але не порушення норми суспільства», - додає він.

Хто саме «набив пики» за «відверто сепарський реп», він не уточнює.

У своїх повідомленнях про подібні випадки С14 нерідко використовує розмите формулювання «невідомі патріоти».

На питання про те, чи не виникало у групи проблем із законом через такі «виховні бесіди», кажуть: «Ми проводимо переважно мирні акції. Якщо хтось від нас дуже постраждав, то ми не в курсі».

Чи відкриті проти активістів кримінальні справи через це, також не знають.

«Тут така ситуація - поліція розуміє, що якщо почати робити кримінальну справу, то постануть питання і до неї. Якщо, наприклад, у злочинця розбитий ніс - але чому цей злочинець ходить тут?» - запитує Євген Карась.

У коментарі ВВС Україна речник МВС Артем Шевченко розповів, що поки що жодних питань до С14 у правоохоронців саме через «виховні бесіди» не виникало.

«Хочуть проводити виховні бесіди з «побутовими сепаратистами» - не питання. Але не порушуй закон, не застосовуй силу, не вчиняй злочину», - попередив Артем Шевченко.

Про жоден конкретний випадок порушень зі сторони членів С14 йому не відомо.

«Якщо вони будуть порушувати закон, їх притягуватимуть до відповідальності. Як їхніх друзів, за версією слідства», - додав речник МВС.

Справа Бузини

Слідство, про яке згадав Артем Шевченко, стосується справи про вбивство публіциста Олеся Бузини.

За підозрою у вчиненні цього злочину були затримані двоє екс-бійців АТО - Денис Поліщук (54-й розвідбат) і Андрій Медведько («Гарпун»), - наближені до об'єднання С14.

Наразі їх випустили з-під варти, захист відкидає причестність до вбивства публіциста. У справі нещодавно завершилося досудове слідство.

Саме цим Артем Шевченко і пояснює всі нарікання групи С14 про те, що їх змусили залишити службу у «Миротворці» (Олександр Войтко, наприклад, лише нещодавно написав заяву про звільнення, а до цього судився через результати переатестації).

«Ці хлопці перебувають у системному протистоянні з національною поліцією ще з тих часів, коли їхні друзі були запідозрені у вбивстві Бузини. Вони це сприйняли як наїзд на своє неформальне утворення», - каже Артем Шевченко.

«Вони створюють з себе таких «Дон Кіхотів», яких переслідує вся поліція… Це все абсурд. Вони не настільки вагомі й впливові», - додає речник МВС.

Він також наголосив, що громадська діяльність і служба у поліції - різні речі: «Можливо, на певному етапі їхня громадська діяльність і позиція щодо постійного конфлікту з поліцією увійшли у протиріччя з можливістю служби у лавах полку «Миротворець».

«У поліції немає ніяких громадських рухів. Якщо ти хочеш займатися громадською діяльністю, розкручувати бренд свого неформального об'єднання - уперед. Але не порушуй при цьому закон і не служи в поліції», - резюмує Артем Шевченко.

Політичні амбіції

Хлопці з С14 зізнаються - дійсно мають певні політичні амбіції.

«Нашою ідеологією є український націоналізм, але багато уваги приділяємо соціальній діяльності», - каже Євген Карась.

Водночас вони заперечують зв'язки з неонацистськими ідеями - кажуть, що цифра «14» у назві з'явилася тому, що «Січ» була створена 14 жовтня, а не через зв'язок з неформальною символікою праворадикальних рухів «1488».

«С14 - це «Січ». Розповідають, що у підпільних типографіях УПА не було літери «і», й замість неї писали «1», - додає Євген Карась.

«У нас політична амбіція - привернути увагу суспільства до того, що Україна веде тяжку війну за незалежність. І як вона завершиться, поки що не вирішено», - говорить про свої мотиви Олександр Войтко.

«Чому ми займаємось протидією сепаратистським рухам в Києві? Бо без цього не може бути сталості у якихось соціально-культурних рухах…», - додає Євген Карась.

«Це не те, що нам весело когось ловити. Це, насправді, займає багато і часу, і це ризик - вони так само можуть ловити нас. Хоча ми не боїмося: на війні, як на війні», - каже він.