І зброя, і дипломатія. Як Велика Британія та Польща підтримують Україну
Під час візиту до Києва британського прем'єра Джонсона та глави уряду Польщі Моравецького йшлося про підтримку України
Великобританія буде і надалі надавати підтримку Україні, запевнив британський прем’єр Борис Джонсон увечері у вівторок, 1 лютого, під час візиту до Києва. Він також заявив про неприпустимість нової агресії Росії в Україну та пригрозив Москві новими жорсткими санкціями, які будуть запроваджені щойно російське військо перетне український кордон.
Джонсон застеріг, що згідно із законопроєктом, який британський парламент має проголосувати 10 лютого, уряд отримає можливість негайно запроваджувати жорсткі санкції. Водночас він пояснив, що ці заходи мають на меті схилити Кремль до дипломатії. «Це не для того, щоб проявити ворожість до Росії, а щоб продемонструвати свою відданість захисту свободи, демократії та суверенітету України перед лицем агресії», – зазначив британський прем'єр. Крім того, він повідомив про надання Києву додатково 88 мільйонів фунтів стерлінгів на зміцнення української енергонезалежності.
Своєю чергою президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив з британським прем’єром засоби стримування Росії від агресії щодо України. Він сказав, що цінує допомогу Великобританії. «Це – 1,7 мільярда фунтів стерлінгів на підтримку ВМС України, побудова сучасних військово-морських баз, пакет безпекової допомоги і озброєння», – заявив Зеленський.
Про допомогу Україні зброєю цього ж дня під час візиту до Києва говорив і польський прем'єр Матеуш Моравецький. “Ми готові передати Україні кілька десятків тисяч артилерійських снарядів і набоїв, переносні зенітно-ракетні комплекси «Гром», легкі міномети, а також дрони», – сказав він, перебуваючи в українській столиці.
«Зброя підвищує ціну вторгнення»
Допомогу зі зброєю Україні нині важко переоцінити, зауважила у коментарі DW голова парламентського комітету з євроінтеграції, представниця «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Зброя, яку надає Великобританія, робить путінські танки дуже вразливими і одразу значно підвищує для Росії ціну можливого сухопутного вторгнення”, – наголосила вона. Окрім цього, 88 мільйонів фунтів, які Лондон надасть для зменшення залежності від постачання російських енергоресурсів, “робить нас менш уразливими перед енергетичною агресією РФ”, переконана депутатка.
Що стосується польської допомоги, то це, на думку Климпуш-Цинцадзе, саме те, що Україні зараз найбільше потрібно, зокрема, снаряди та артилерійські боєприпаси, а також зенітно-ракетні комплекси «Гром», якими можна захищатися від повітряних ударів. «Окрім цього, дякуємо полякам за легкі міномети та розвідувальні дрони, які Польща планує надати. Це “очі” нашої оборони, які зменшують імовірність несподіваного нападу», – сказала депутатка.
Для України зараз важливим є будь-який жест солідарності й підтримки з боку інших країн, відзначив у коментарі DW Олександр Мережко, представник фракції «Слуга народу», голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики. «Разом з тим, військова і фінансова допомога Великобританії та Польщі є значною, вона серйозно посилює нашу обороноздатність. Я сподіваюсь, що ця допомога зростатиме й стане прикладом для інших», – сказав він.
«Малий альянс» Києва, Лондона та Варшави
Водночас у вівторок у Києві йшлося не лише про оборонну допомогу Україні та перспективу санкцій проти Росії у разі військового вторгнення. Цього ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що Лондон, Варшава та Київ планують новий “малий альянс”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав головною метою нового альянсу зміцнення поясу безпеки та посилення Балто-Чорноморської вісі. «Ми не можемо чекати безпеки та процвітання десь у майбутньому, коли станемо членами ЄС і НАТО. Вони потрібні нам вже сьогодні», – заявив міністр. За його словами, офіційне оголошення про новий формат співпраці очікувалося 2 лютого, але було відтерміноване через раптову хворобу міністерки закордонних справ Великобританії Ліз Трасс.
Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький під час візиту до Києва заявив, що новий “малий альянс”, який створюють МЗС трьох країн, буде співпрацею з боротьби за безпеку в регіоні. «Ми переконалися у дестабілізації на східному фланзі НАТО. (...) Великобританія сама переконалася в тому, що таке довгі руки РФ та їхні спецслужби. (...) Наші міністри працюють заради цього формату», – сказав він.
Голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала нову ініціативу. «Будь-який формат підтримки України зараз дуже важливий, особливо оформлений у конкретні домовленості, які, сподіваюся, скоро стануть відомими. Це надзвичайно важливий і потужний політичний сигнал і агресору, що в разі його нового вторгнення наші друзі готові стати з нами пліч-о-пліч», – сказала вона.
Сподівання, що новий формат не буде суто декларативним
Представник монобільшості Олександр Мережко назвав Великобританію та Польщу «найбільш надійними стратегічними партнерами» України. Він вважає, що майбутній альянс може стати корисним в політичній, дипломатичній, а також безпековій і економічній сферах. «Можливо, також варто подумати над тим, щоб створити свого роду міні-НАТО. Це може бути життєздатним хоча б тому, що Великобританія є однією з провідних країн Європи, хоча не є членом ЄС», – сказав DW Мережко.
Однак тепер все залежатиме від того, яким вмістом буде наповнюватися цей формат, зазначає політик і сподівається, що він не буде суто декларативним. «Нас зараз насамперед турбують безпекові питання, тому це може бути основним напрямком – взаємодія у військовій сфері, можливо, навіть створення безпекових гарантій для України та створення спільних військових підрозділів за моделлю спільного українсько-польсько-литовського батальйону.»
Хоча Великобританія та Польща зараз є одними з найбільш активних союзників України, в Києва є певні розбіжності з ними в оцінці загроз, вважає ексміністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. На його думку, Києву варто переконувати обох партнерів у важливості не лише військової, а й економічної допомоги Україні. Дипломат застеріг, що економічна криза може дестабілізувати країну зсередини і «тоді виникнуть загрози у військовій сфері».