Як бачить світ Марко Рубіо, кандидат Трампа на посаду держсекретаря?

Обираючи Рубіо – сенатора, відомого своєю жорсткою позицією із багатьох питань зовнішньої політики, – новообраний президент шукає того, хто значною мірою поділяє його погляди на найбільш актуальні міжнародні теми, вважає Бегнам Бен Талеблу, аналітик вашингтонського Фонду захисту демократій.

«Рубіо – це той, хто має ідеологічну та політичну підтримку Трампа з кількох ключових питань національної безпеки, таких як конкуренція великих держав, протидія Китаю, протидія Ісламській Республіці Іран та відновлення кампанії максимального тиску», – сказав Талеблу в інтерв'ю Радіо Свобода.

У розгорнутому інтерв’ю ЗМІ минулого тижня, перед висуненням на посаду держсекретаря, Рубіо заявив, що десятирічний період беззаперечного глобального домінування США після розпаду Радянського Союзу закінчився, на зміну якому прийшла нова епоха, схожа на Холодну війну. Він попередив, що Сполучені Штати не можуть надмірно виснажувати себе глобальними зобов’язаннями, заявивши, що Вашингтон повинен бути «прагматичним» у своїх діях за кордоном.

«Ми – найпотужніша країна, але у нас теж обмежені ресурси..., тому ми повинні інвестувати наш час і наші гроші в те, що служить нашим основним національним інтересам», – сказав Рубіо в інтерв'ю EWTN, американській кабельній мережі, яке вийшло 7 листопада.

Рубіо, американець кубинського походження, відігравав впливову роль у формуванні політики Трампа щодо Венесуели під час його першого президентського терміну з 2017-го до 2021 року. Газета New York Times описувала Рубіо як «віртуального держсекретаря Трампа у справах Латинської Америки».

Триразовий сенатор від штату Флорида, який кинув виклик Трампу на президентських виборах 2016 року, має значний досвід у сфері зовнішньої політики, оскільки працював у сенатському комітеті з питань розвідки та комітеті у закордонних справах.

У разі остаточного затвердження Сенатом 53-річний Рубіо стане першим латиноамериканцем на посаді державного секретаря.

І хоча Латинська Америка, безумовно, буде в центрі уваги Рубіо, вона відійде на другий план перед більш нагальними зовнішньополітичними проблемами США, а саме: глобальним піднесенням Китаю, загрозою Ірану на Близькому Сході та вторгненням Росії в Україну.

Пріоритет № 1: Китай

Китай хотів би, щоб ми загрузли в європейському конфлікті

Коли йдеться про потреби США у військових, політичних і фінансових ресурсах, Рубіо хоче, щоб основна увага була зосереджена на Китаї.

«Я думаю, що майбутнє 21-го століття значною мірою визначатиметься тим, що відбуватиметься в Індо-Тихоокеанському регіоні. І я думаю, що Китай хотів би, щоб ми загрузли в європейському конфлікті і не зосереджувалися на тому, що відбувається в Індо-Тихоокеанському регіоні», – сказав Рубіо 7 листопада.

Рубіо, який був співголовою двопартійної комісії Конгресу і виконавчої влади з питань Китаю, незмінно виступає за жорстку позицію щодо Китаю.

Він очолював заходи з озброєння Тайваню, самоврядної демократії, на яку претендує Пекін. Він закликав до прямих поставок американських боєприпасів і передових військових технологій у сподіванні стримати Китай від нападу на острів.

Рубіо також активно критикував Пекін за порушення прав людини, наполягав на промисловій політиці США, спрямованій на кращу конкуренцію з Китаєм, і підтримував тарифи на китайські товари.

Він намагався заборонити імпорт китайських товарів, вироблених із застосуванням примусової праці уйгурів та інших мусульманських меншин на заході Китаю, і не дозволити Китаю обійти запроваджені Трампом митні тарифи шляхом перенесення виробництва до Мексики.

НАТО і Україна

Рубіо неодноразово підтримував суверенітет і територіальну цілісність України в її оборонній війні проти Росії і називав українців «неймовірно хоробрими і сильними».

У лютому 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення Росії, він став співавтором законопроєкту NYET (від російського «нет») у Сенаті, який мав на меті «зміцнити обороноздатність України» та накласти санкції на Росію.

Однак Рубіо також заявив, що війна Росії проти України зайшла в «глухий кут» і «повинна бути доведена до кінця».

Він був серед меншості сенаторів, які на початку цього року виступили проти законопроєкту про зовнішню допомогу, що передбачав виділення Україні 60 мільярдів доларів. Зрештою, у квітні документ був схвалений, в результаті чого загальна допомога США Україні з лютого 2022 року склала майже 175 мільярдів доларів – приблизно стільки ж, скільки надала вся Європа разом узята.

Рубіо звернув увагу на цей дисбаланс, підкресливши, що Вашингтон повинен підштовхнути Європу до того, щоб вона взяла на себе більшу роль у вирішенні питань власної безпеки, щоб дозволити Сполученим Штатам визначити пріоритети у протистоянні з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Минулого тижня в інтерв'ю EWTN Рубіо сказав, що «нереально» очікувати, що Сполучені Штати будуть виділяти десятки мільярдів доларів для України кожні 10 місяців. Він сказав, що європейські члени НАТО повинні збільшити свої внески до альянсу.

«Кожен день у нашій власній країні ми боремося з питанням, як ми можемо надати допомогу американцям, навіть коли у нас є ці оборонні потреби, на які ми витрачаємо багато грошей, а ці європейські країни НАТО не роблять такого вибору», – сказав він.

Хоча Рубіо розглядає Росію як загрозу безпеці США і підтримує суверенітет і незалежність України, він вважає, що Києву доведеться вести переговори про припинення війни. Рубіо сказав, що Росія має у своєму розпорядженні занадто багато ресурсів, враховуючи зброю і людей, щоб дозволити їй продовжувати бойові дії, незважаючи на надзвичайні втрати.

Іран: «Жодного умиротворення»

На Близькому Сході Рубіо давно займає жорстку позицію щодо Ірану, називаючи його теократичний уряд «терористичним режимом», який фінансує такі угруповання, як «Хамас» і «Хезболла», визнані Сполученими Штатами терористичними організаціями.

Як сенатор він був запеклим критиком укладеної президентом США Бараком Обамою у 2015 році ядерної угоди з Іраном, яка обмежила ядерну програму Тегерану в обмін на звільнення від санкцій.

Критики угоди стверджували, що вона розширила можливості Ірану, пропонуючи занадто велике звільнення від санкцій без гарантій того, що одного дня він не створить ядерну бомбу. У 2018 році Трамп, який тоді був президентом, вивів США з угоди і відновив санкції проти Ірану.

Нещодавно Рубіо став співавтором трьох законопроєктів про покарання Ірану, які були підписані цього року. Законопроєкти дозволяють накладати санкції на експорт іранської нафти, на іранських лідерів за порушення прав людини, а також на іноземні організації та уряди, що підтримують «Хамас». У жовтні 2023 року «Хамас», який підтримує Іран, напав на Ізраїль, спровокувавши регіональну війну, що загрожує поглинути більше держав.

У вересні Рубіо розкритикував адміністрацію Байдена за зволікання із запровадженням іранських нафтових санкцій, які мають на меті підірвати фінанси уряду. Вона також не змогла просунутися вперед щодо санкцій у сфері прав людини.

Залежно від того, з чим зіткнеться нова адміністрація в Ірані, коли прийде до влади, сказав аналітик Талеблу, відзначаючи нестабільну ситуацію на Близькому Сході, він очікує, що очолюваний Рубіо Державний департамент забезпечить виконання санкційних законопроєктів.

Активний прихильник Ізраїлю Рубіо підтримав право цієї країни захищатися від іранських загроз. Після ракетних ударів Тегерану по Ізраїлю 1 жовтня Рубіо публічно підтримав ідею введення відповідних асиметричних санкцій.

Афганістан

Рубіо також зайняв жорстку позицію щодо «Талібану», стверджуючи, що Вашингтон має назвати цю войовничу ісламістську групу «терористичною організацією».

У березні сенатор від штату Флорида представив у Сенаті законопроєкт, що закликає припинити допомогу США Афганістану, керованому талібами, стверджуючи, що частина цих грошей може потрапити до «терористичних угруповань».

У своєму виступі в Сенаті Рубіо сказав: «Афганістан, контрольований талібами, становить пряму загрозу інтересам національної безпеки США і нашим союзникам на Близькому Сході і в Центральній Азії».

Тодд Прінс, Тоні Весоловскі