Які фактори впливають на рішення відкрити бізнес. Приклад шинного заводу в Румунії

Фінська компанія Nokian Tyres виробляла 80 відсотків своїх шин у Росії, де енергія була дешевою. Втративши мільярди, компанія надала пріоритет політичній безпеці над ефективністю бізнесу. Історію компанії описує The New York Times. Тексти публікують скорочений й адаптований переклад.

На ділянці площею 50 акрів в Ораді, Румунія, недалеко від кордону з Угорщиною, будують новий завод Nokian Tyres вартістю 650 мільйонів євро. Фінська шинна компанія обрала саме це місце, адже шукала ідеальну комбінацію нерухомості, транспортного сполучення, пропозиції робочої сили та сприятливого бізнес-середовища.

Проте вирішальну характеристику, яку повинна мати кожна приймаюча такі бізнеси країна, ще кілька років тому ніхто б навіть не помітив: членство в Європейському Союзі та НАТО.

Геополітичний ризик «був відправною точкою», — сказав Юкка Мойсіо, виконавчий директор і президент компанії Nokian. До вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року цього не було.

ЗМІНА БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ NOKIAN TYRES ПІДКРЕСЛЮЄ ТРАНСФОРМАЦІЮ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ, З ЯКОЮ СТИКАЮТЬСЯ УРЯДИ ТА КОМПАНІЇ.

У міру того, як війна в Україні затягується, а напруженість у відносинах між Сполученими Штатами та Китаєм зростає, критично важливі рішення щодо офісів, ланцюгів постачання, інвестицій та продажів більше не визначаються насамперед міркуваннями про витрати. Тепер найбільше важать оцінки політичних загроз.

«Це світ, який фундаментально змінився, — сказав Генрі Фаррелл, політолог з Університету Джона Гопкінса. «Ми не можемо мислити лише в категоріях інновацій та ефективності. Ми маємо думати й про безпеку».

Для компанії Nokian Tyres нова реальність вдарила, як удар молота. Приблизно 80 відсотків легкових шин Nokian вироблялися в Росії. І на цю країну припадало 20 відсотків продажів.

Через шість тижнів після початку війни стало зрозуміло, що компанія не має іншого вибору, окрім як вийти з Росії та нарощувати виробництво деінде. Каучук був доданий до пакета санкцій Європейського Союзу, що швидко розширювався. Громадські настрої у Фінляндії погіршилися. Ціна акцій впала. У січні 2022 року ціна акції перевищувала 34 євро, сьогодні вона становить 8,25 євро.

Війна становила екзистенційну загрозу для діяльності Nokian. Додавання виробничих ліній до наявних потужностей часто є найшвидшим і найдешевшим способом збільшити випуск продукції.

ПРОТЕ КОМПАНІЯ NOKIAN ВИРІШИЛА НЕ РОЗШИРЮВАТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ В РОСІЇ.

У червні 2022 року, менш ніж через чотири місяці після вторгнення в Україну, керівництво Nokian звернулося до ради директорів з проханням схвалити вихід з Росії та будівництво нового заводу.

Керівники припустили, що нова фабрика міститиметься у Східній Європі, поблизу найбільших європейських ринків у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Франції, а також Польщі та Чехії. Розпочалися переговори про вихід з РФ, а також швидкісний пошук нової локації. За допомогою консалтингової компанії Deloitte процес оцінки майданчика, який включав десятки кандидатів по всій Європі, був завершений за чотири місяці.

Якими були критерії пошуку майданчика для нового заводу

Сербія мала розвинений автомобільний сектор, але була усунута з самого початку, оскільки не входить ні до Європейського Союзу, ні до НАТО. Туреччина була членом НАТО, але не членом Європейського Союзу. А Угорщину назвали високою небезпекою через її неліберального прем’єр-міністра Віктора Орбана та тісні відносини з Росією.

У кожному наступному раунді з’являвся довгий список інших міркувань. Де були найближчі шосе, гавань і залізничні лінії? Чи була достатня кількість кваліфікованих працівників? Чи була земля доступна? Чи можна прискорити час отримання дозволів і будівництва? Наскільки прихильна до бізнесу була влада? Чи була хороша медицина та міжнародна школа, де іноземні менеджери могли б вчити своїх дітей? Якою була ймовірність стихійних лих?

Країни та міста випадали з різних причин. Словенія та Чехія вважалися країнами з низьким і середнім ризиком, але їм не вдалося знайти відповідні земельні ділянки.

Словаччина потрапила в той самий «кошик» і вже мала велику автомобільну промисловість. Проте Братислава дала зрозуміти, що вона не зацікавлена ​​в залученні більшої кількості важкої промисловості, лише в інформаційних технологіях.

Зрештою, шість кандидатів увійшли до остаточного списку «Делойт»: два майданчики в Румунії, два в Польщі та по одному в Португалії та Іспанії.

У списку фіналістів можна було побачити безладну суміш нових і старих міркувань, які доводиться враховувати бізнесу. Геополітика, як сказав генеральний директор Nokian Tyres, була відправною точкою, але не обов'язково кінцевою.

Іспанія практично не має геополітичних ризиків. А майданчик в Ель-Реболларі мав великий кадровий резерв, але Deloitte виключила його через високі витрати на заробітну плату і жорстке трудове законодавство. Португалію, ще одну країну без ризиків для безпеки, було відхилено через занепокоєння щодо електропостачання та швидкості процесу отримання дозволів.

ПОЛЬЩА, РАЗОМ З УГОРЩИНОЮ ТА СЕРБІЄЮ, БУЛА ВІДНЕСЕНА ДО ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ, ПОПРИ ЇЇ СТІЙКУ АНТИРОСІЙСЬКУ ПОЗИЦІЮ.

Вона має антидемократичний уряд і неодноразово конфліктувала з Європейською комісією щодо верховенства європейського законодавства та незалежності польських судів.

Проте низька вартість робочої сили, присутність інших багатонаціональних роботодавців і швидкий процес отримання дозволів переважили ці занепокоєння настільки, що підняли майданчики в Гожуві та Коніні на друге і третє місце.

Орадя, яка дістала найвищу рекомендацію, зрештою запропонувала найкращий баланс між конкурентними пріоритетами компанії.

Вартість робочої сили в Румунії, як і в Польщі, була однією з найнижчих в Європі. А її рейтинг ризику, хоча і був відносно високим, був нижчим, ніж у Польщі.

В Ораді були й інші плюси. Будівництво можна було розпочати негайно, інженерні комунікації вже були підведені, нова сонячна електростанція перебувала в процесі будівництва. Сума грантів на розвиток від Європейського Союзу для компаній, що інвестують в Румунії, була більшою, ніж у Польщі. І місцеві чиновники були сповнені ентузіазму.

NOKIAN НЕ ПРАГНЕ ВІДТВОРИТИ В РУМУНІЇ МЕГАФАБРИКУ, ПОДІБНУ ДО ТІЄЇ, ЯКУ ВОНА ПОБУДУВАЛА В РОСІЇ. ЗА СЛОВАМИ ПАНА МОЙСІО, ІДЕЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА Є «СТАРОМОДНОЮ».

За його словами, компанія вийшла з кризового стану 16 березня, коли на банківський рахунок Nokian надійшли 258 мільйонів доларів від продажу російського підрозділу. Хоча це лише частка від загальної вартості, ця сума допомогла профінансувати будівництво і припинити співпрацю компанії з Росією.

За словами пана Мойсіо, зараз невизначеність є нормою, і бізнес-лідери повинні постійно ставити собі питання: «Що ми можемо зробити? Який наш план Б?»