Київ назустріч Донбасу: що може запропонувати уряд мешканцям непідконтрольних територій?
Для України нині склалася сприятлива ситуація, щоб розпочати зближення з населенням непідконтрольних територій на Донбасі, вважають експерти Міжнародної кризової групи
На територіях Донбасу, які непідконтрольні українському уряду, нині виокремились групи сепаратистів, які розчаровані політикою Кремля, а також місцевого населення, яке ображене на Москву. Серед них, кажуть експерти Міжнародної кризової групи, можна «виростити» групу прихильників реінтеграції Донбасу, яких, зокрема, Київ міг би долучати до ймовірного діалогу. Міжнародна кризова група (МКГ), яка днями представила у Києві дослідження «Бунтарі без мети: довірені Росії у Східній Україні», є неприбутковою організацією, що досліджує насильницькі конфлікти у світі та розробляє рекомендації політичного характеру, спрямовані на їхнє залагодження.
З ким говорити?
За результатами дослідження, що тривало від початку збройного конфлікту в регіоні, аналітики МКГ дійшли висновку, що реінтеграція Донбасу має починатись з роботи з населенням. «Такі кроки сигналізуватимуть місцевому населенню, що Київ готовий робити кроки назустріч і цінує їх як громадян, що є необхідною умовою будь-якого конструктивного політичного діалогу«, - вважають автори дослідження.
Аналітики МКГ розробили низку рекомендацій, що у цілому можуть стати основою для стратегії офіційного Києва. Уряд може скористатися поступовою відмовою Москви від планів анексувати частину Донбасу, зважаючи на розходження між Москвою та її «довіреними сепаратистами» на Сході України.
Міжнародні експерти виокремлюють нині на неконтрольованих Києвом територіях Донбасу три групи людей: маріонеткову «владу», що виконує вказівки Москви, а також розчарованих політикою Кремля сепаратистів та ображене і на Москву, і на Київ населення.
Водночас назвати конкретну категорію людей, з якими можна починати діалог, експерти не готові. «Зрештою, Києву, без сумніву, доведеться знайти спосіб домовитися з Москвою або шляхом виконання обома сторонами своїх зобов'язань в рамках Мінських угод, (...) або завдяки якійсь новій угоді, яка включатиме чимало таких самих питань. Будь-яке ймовірне врегулювання включатиме виведення російських військ, певний рівень автономії для Східної України і возз'єднання України з її Сходом. Про долю Криму доведеться домовлятися окремо», - йдеться в дослідженні МКГ.
Старша аналіткиня МКГ Ганна Арутюнян наголошує, що «Москва хоч і підтримує так звані «ЛНР/ДНР», її сепаратистський проєкт зі створення Новоросії зійшов на пси». «Безумовно, це спричинило розчарування серед сепаратистів і місцевого населення. Тому важливо розуміти, що всі сторони і сама Москва, попри їхні різні інтереси, хочуть цей конфлікт вирішити. І його можна вирішити, якщо є бажання», - зазначила Арутюнян.
Донбас. Червоні лінії
Утім, від безумовного слідування формулі «мир будь-якою ціною» застерігає керівник Донецького інституту соціальних досліджень і консультацій Володимир Кіпень. «Українська держава і більшість населення не готові до такого підходу, що може спричинити фактичну капітуляцію перед російськими агресивними впливами», - наголошує соціолог, інститут під керівництвом якого до війни працював у Донецьку, а нині перебрався до Вінниці. Кіпень переконаний, що «особливий статус Донбасу не означає автономію чи федеральний статус регіону». «Коли ж говоримо про амністію, це не означає, що вона стосуватиметься тих, хто заплямував себе зрадою і злочинами проти України», - додав Кіпень.
У цілому дослідження Міжнародної кризової групи Кіпень схвалив. Він пояснив, що його інстиут також досліджує населення Донбасу, яке має відмінні погляди на своє теперішнє і майбутнє. Однак на відміну від експертів МКГ, науковець виділив не три, а шість груп. Серед них ті, хто прагне безумовного повернення непідконтрольних територій під владу України, хто хоче особливого статусу для Донбасу у складі України, й ті, кому байдуже, яка влада керуватиме. «До того ж є три антиукраїнські категорії населення: група, що виступає за входження Донбасу до складу Росії, група, котра прагне в Росію на основі особливого статусу Донбасу, і група, що орієнтується на окреме незалежне існування так званих «народних республік», - пояснив Кіпень.
Уряд України уже готує кроки назустріч
В Міжнародній кризовій групі вважають, що робота Києва з окремими групами населення на Донбасі може сприяти зміні їхніх переконань, особливо за відчуття гарантування їм безпеки. До цієї рекомендації додають і заохочення контактів між українцями в контрольованих урядом частинах країни з тими, хто перебуває на іншій стороні лінії розмежування. Також рекомендується полегшити або зняти економічну болокаду, що нині ізолює так звані »ЛНР/ДНР», вжити заходів для отримання жителями непідконтрольних територій пенсій без прив‘язки до статусу внутрішньо переміщених осіб, який вони мають доводити.
Новий уряд прем‘єра Олексія Гончарука планує поновлення виплат українських пенсій мешканцям непідконтрольних Києву територій. Представниця Кабміну в Верховній Раді Ірина Верещук сказала DW, що наразі розглядається кілька варіантів реалізації такого плану. Один з них - надання пенсії за номером телефону мобільного оператора, що працює в самопроголошених «ДНР/ЛНР», через індивідуальні електронні кабінети.
Крім того, Верещук повідомила про розробку механізму спрощення руху через лінію розмежування мешканців прилеглих до лінії розмежування територій, а також про плани лібералізації режиму перетину цієї лінії для всіх мешканців ОРДЛО. «Ми зараз маємо щотижневі зустрічі тристоронньої контактної групи, яка напрацьовує окремі рішення щодо кожної водонапірної башти, електричного щитка і кожного полоненого. Таких стратегій є багато, але всі вони скеровані на те, щоб люди, які проживають на тих територіях, відчували, що вони потрібні Україні і українська влада про них піклується», - наголосила Верещук.