Людина отримала серце свині

Для багатьох тяжкохворих пацієнтів пересадка органів – єдиний шанс на життя, але донорських органів дуже мало. Тільки в Німеччині пацієнтів, котрі очікують на трансплантацію, вдесятеро більше, ніж донорських органів.

Ще у 80-х рр. XX століття медики захопилися ідеєю ксенотрансплантації – використання тварин як донорів органів. Однак коли пересадка павіанового серця дитині закінчилася летально через сильну реакцію відторгнення, цю ідею полишили. Лише нещодавно науковці повернулися до вивчення ксенотрансплантації. Адже зараз генні технології дають змогу вимикати ті гени тварин, які людська імунна система відторгає.

Свинячі серця першочергово вважали придатними для пересадки людині, бо вони особливо сумісні за розмірами та властивостями тканини. Ксенотрансплантацію свинячих сердець приматам уже здійснювали неодноразово. 2019 приматові з серцем свині вперше вдалося продовжити життя на понад 6 місяців.

Тепер американські вчені вперше здійснили таку операцію на людині. 57-річному пацієнтові команда медиків із Мерілендського університету пересадила генетично змінене серце свині. За нормальних умов такі операції в США заборонені. Проте з огляду на те, що пацієнт уже жив лише завдяки серцево-легеневій машині й не отримав донорського серця, органи влади надали дозвіл провести операцію на правах винятку.

«Для мене це означало або помирати, або зробити операцію, – пояснив пацієнт Девід Бенет (David Bennett) свою ситуацію. – Я знав, що це «постріл навмання», але для мене це був останній шанс». Перш ніж отримати згоду, Девіду Бенету пояснили ризики експериментальної трансплантації й те, що таку процедуру ще не перевіряли на людині.

Аби підготувати серце до трансплантації людині, потрібні були кілька додаткових заходів. Передусім тварина-донор зазнала генетичних модифікацій: у її геномі деактивували три гени, що викликали гостру реакцію антитіл людської імунної системи. Вимкнули ще один ген свині, щоб запобігати надмірному розростанню тканини. Крім того, в геном донора науковці вживили шість людських генів, котрі продукували білок, здатний наділяти тканину ознаками людської імунної системи.

Під час трансплантації та після неї застосовували спеціальні медикаменти. До них, крім поширених речовин проти відторгнення, належали також експериментальні препарати фірми Kiniksa Pharmaceuticals. Перед пересадкою серце свині охолодили апаратом для перфузії серця і законсервували в спеціальному розчині. 7 січня 2022 року в Медичному центрі Мерілендського університету в Балтиморі відбулася трансплантація.

Зі слів медиків, перша ксенотрансплантація серця була успішною. «Вже на етапі підготовки ми особливо зважали на стан пацієнта й адаптували анестезію до спеціальних вимог, – пояснив провідний анестезіолог Пітер Рок (Peter Rock) з Мерілендського університету. – Наше планування виправдало себе – операція пройшла якнайкраще».

Після операції в пацієнта не проявилося ознак гострого відторгнення, відтоді він почувається добре, повідомила команда медиків. Ще не відомо, чи в довгостроковій перспективі не наступлять побічні ефекти. Однак медики називають операцію успіхом: «Це прорив для трансплантації органів та медицини загалом, – сказав Даніель Малуф (Daniel Maluf), один із провідних хірургів. – Операція стала можливою завдяки рокам дослідження й тестування і позначає початок нової ери в сфері трансплантаційної медицини».

Інші медики більшою чи меншою мірою розділяють такий погляд: «Вважаємо, що це неймовірний успіх для ксенотрансплантації. Десятки років медики намагалися описати реакцію відторгнення та запобігти їй генетичними модифікаціями свині», – коментує Конрад Фішер (Konrad Fischer), керівник відділу ксенотрансплантації Мюнхенського технічного університету.

Для остаточного судження ще зарано, наголошує Ута Дамен (Uta Dahmen), керівниця експериментальної трансплантаційної хірургії в Єнському університеті: «Життя пацієнта впродовж трьох днів після операції ще не означає впровадження нового методу в клінічну практику». Для цього потрібні наступні складні та затратні клінічні дослідження і докази тривалого життя цього першого пацієнта. Проте й Дамен погоджується, що операція стала віхою в трансплантації органів.

Незалежно від успіху першої пересадки свинячого серця людині, ксенотрансплантація залишається етично суперечливою практикою. Адже для неї потрібно спеціально вирощувати тварин і генетично їх змінювати. Врешті постає питання, чи виправдано ростити тварин як «склад запасних частин« для людини. Викликати осуд може і вживлення людських генів тваринам.

Фішер зауважує: «Етичні сумніви проти таких досліджень можна розвіяти тим, що метою ксенотрансплантації є продовжити життя людини, – сказав науковець. – У всіх релігіях світу життя людини має вищу цінність, ніж життя тварини, тож ксенотрансплантація також має отримати одноголосну підтримку».

Nadja Podbregar

Xenotransplantation: Mensch bekommt Schweineherz

University of Maryland School of Medicine, Science Media Center, 12/01/2022

Зреферувала С.К.