Макрон і Путін - суто робочі відносини

Під час першої зустрічі Еммануеля Макрона з Володимиром Путіним змагання з рукостискання не було. Обидва президенти по-діловому позували перед фотографами, щоб потім у вузькому колі обговорити свої проблеми. Француз знав, що росіянин дуже хотів би бачити когось іншого в Єлисейському палаці. Нині він розсудливо намагається повернути напружені відносини у якнайкраще русло.

Образ Меркель

Виглядає так, що французький президент у своїх політичних контактах з Москвою орієнтується на Анґелу Меркель (Angela Merkel) та її лінію щодо Путіна. Потрібно підтримувати контакт з Росією, зустрічатися і мати змогу обговорювати проблеми. Однак це не стане початком чудової дружби.

З винахідливим інсценуванням історичних відносин між Францією та Росією в блиску Версальського палацу Макрон зробив усе і навіть більше, щоб одночасно і залучити Путіна, і вказати йому на його місце. Виставка у Версалі, присвячена трьохсотліттю візиту Петра І до французького короля, - натяк на широкі масштаби історії та скороминущість у ній державних правителів.

Немає часу для образ

На відміну від президента США Дональда Трампа, молодий лідер республіки вже достатньо зрілий. На такій дрібниці, як підривна діяльність, яку провадив проти нього Путін у напружених французьких передвиборних перегонах, Макрон не став затримуватися. При цьому російський президент демонстративно приймав його опонентку і свою політичну союзницю Марін Ле Пен у Кремлі. І те, що Путін підтримував її партію грошима, давно відомо.

Однак уся стратегія дестабілізації Європи через підтримку праворадикальних політиків, між тим, зійшла нанівець. Австрія вистояла, у Вілдерса в Нідерландах нічого не вийшло, Ле Пен зазнала краху. Хіба що Трамп приходить на допомогу Путіну, розхитуючи трансатлантичні відносини. І ймовірні спроби російських хакерів оприлюднити листування Макрона під час виборів і таким чином в останню хвилину спричинити скандал також не вдалися. Було надто пізно, щоб вплинути на результат, тож політичного вибуху не сталося.

Наш девіз - розсудливість

По суті, Макрон просто відсік усі ці нестерпні ігрища кремлівського господаря і нині чітко каже йому, чого від нього хоче. Нової зустрічі у «нормандському форматі», щоб поговорити про кризу в Україні та недотримання мінських угод. Французький президент навіть погрожує щодо Сирії: якщо Асад знову застосує хімічну зброю, йому доведеться мати справу з негайною реакцією Франції. На відміну від того, як було з Обамою, з Макроном доведеться рахуватися, оскільки він говорить прямо те, що думає. Те саме стосується нагадування з французького боку, що російський уряд має зважати на права громадян і меншин. Дискусія була відкритою і прямою, було сказано опісля. Ніхто нікого не шкодував.

Логіка домінування

Французький президент напередодні зазначив, що у Путіна, Ердогана і Трампа - спільна логіка домінування, і вона його не вражає. Гість із Росії натомість спробував зачарувати Макрона. Та для цього потрібно було б подолати взаємну недовіру. Однак Макрон знав, що цього слід очікувати від Путіна.

Француз спробував за допомогою цієї зустрічі знову зробити російського лідера партнером у подоланні міжнародних конфліктів. Та це спрацьовує лише тоді, коли відповідає інтересам російського президента. Макрон дуже чітко усвідомив цю логіку та не дозволив Путіну себе переграти. Чинна німецька канцлерка матиме у Макроні надійного партнера в політиці щодо Росії.