«Математична катастрофа»: чому українські школярі розучились логічно мислити?

«Радянська математична школа», якою Україна завжди пишалась, вочевидь, остаточно дожила свого віку і більше не приносить плодів. Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна вперше брала участь, показали, що 36 відсотків українських школярів, тобто кожен третій учень, не опанували навіть мінімального базового рівня з математики.

Найкращі знання математики продемонстрували учні Китаю, Сінгапуру, Макау та Гонконгу. За математичними навичками українські школярі мають гірші показники, ніж їхні естонські, польські, білоруські однолітки, але вищі, ніж школярі в Молдові та Грузії. »Міф про те, що радянська система освіти, зокрема в математичному напрямку, працює і ми надалі можемо «виїжджати» на тому, що з якістю у нас все добре - зруйновано», - підсумувала міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у своєму блозі на порталі «Новое время».

Незнання математики знижує критичне мислення

У міністерстві освіти України вирішили, що Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з математики для випускників стане обов’язковим з 2021 року. Однак, аби перевіряти знання з математики на ЗНО, школярів потрібно ще кваліфіковано навчити абстрактно та логічно мислити, вирішувати приклади, рівняння, логічні задачі. З цим в Україні проблема, кажуть експерти. Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко констатує, що з викладанням математики ситуація справді критична.

Вона це пояснює тим, що в 1990-х роках в Україні популяризувалося вивчення гуманітарних наук за рахунок вивчення арифметики. Тоді кількість годин викладання математики скоротили майже вдвічі. «Зараз у нас практично немає можливості готувати якісних інженерів та економістів. Діти нульові, з математики не знають навіть елементарних речей», - нарікає Єгорченко і додає, що відсутність елементарних математичних знань також знижує здатність критично та логічно мислити. «Катастрофічна ситуація з математикою «замилюється» високими успіхами школярів на міжнародних математичних олімпіадах, але це одиниці, вони не відображають загальний стан вивчення математики всіма школярами», - підсумовує Єгорченко.

Непідготовлені вчителі та немотивовані учні

Професія вчителя математики не є престижною в Україні, тому опановувати її у педагогічний вуз йдуть, лише ті, хто не зміг вступити в університети на більш престижні і затребувані професії, зауважує керівник освітніх програм громадської організації «Справжні зміни» Віктор Артеменко.»Ті, хто краще знає математику, фізику не йдуть у педагогічний університет і не йдуть потім вчителювати. Це пов’язано із зарплатами вчителів. Тому на виході мають гіршого випускника - вчителя математики», -  наголошує Артеменко і додає, що низький рівень підготовки і мотивації вчителя безпосередньо відбивається на знаннях учнів. Експерт вказує на те, що здебільшого від неякісного викладання математики потерпають сільські школи, де є брак педагогічних кадрів, зокрема з точних наук.

Депутатка від партії «Голос», членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун вважає, що брак професійно підготовлених вчителів математики поглиблюється залишковим «радянським формалізмом», яким досі грішить українська система освіти. «Часто вчителі знижують дітям бали, бо вони неправильно щось перекреслили, чи відступили не стільки клітинок. Це демотивує учнів, бо дітей вчать правильно вести зошит, замість того, аби вчити мислити», - каже Совсун.

Що з цим робити?

Через такий формальний підхід до викладання математики діти втрачають до неї інтерес. До цього додається ще й недосконалість програми з математики, коли великий об’єм матеріалу потрібно вивчити з короткий проміжок часу, а теми абстрактні і не прив'язані до реальних життєвих ситуацій. «Варто змінити зміст освіти з математики, аби діти не просто робили типові розрахунки, а розв’язували прикладні задачі, які вони зможуть застосувати на практиці», - каже експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.

Експерти сходяться на тому, що обов’язкове ЗНО з математики потрібне, аби привернути увагу до проблеми та налаштувати дітей до засвоєння хоча б базового матеріалу. Міністерка освіти і науки України Ганна Новосад повідомила, що для цього буде збільшено кількість годин на вивчення математики. Також міністерство хоче оголосити наступний рік - роком математики в Україні. 

Депутатка Інна Совсун повідомила DW, що її партія лобіюватиме закріплення на законодавчому рівні обов'язкового ЗНО з математики, аби воно не залежало від політичної кон’юнктури. Віктор Артеменко переконаний, що починати потрібно з кадрової політики і хоча б на першому етапі дати можливість викладати математику не лише людям з педагогічним дипломом, а й іншим спеціалістам, які добре знаються на предметі. На його думку, вони могли б отримати спеціальний педагогічний сертифікат на педагогічних курсах. Експерт вірить, що це може значно покращити якість математичних знань українських школярів та підвищити їхню мотивацію.