Меркель учетверте заступає на канцлерство: що нового?
Перед Меркель стоїть складне завдання: переконати німців у тому, що вона може запропонувати щось нове під час свого четвертого канцлерства
«У нас попереду багато роботи», - заявила Анґела Меркель (Angela Merkel) у понеділок, 12 березня. На зустрічі з пресою в Берліні вона представила нову коаліційну угоду спільно з партнерами по коаліції - новим міністром внутрішніх справ Горстом Зеегофером (Horst Seehofer) та новим міністром фінансів Олафом Шольцем (Olaf Scholz).
Оновлення стане важливою темою для четвертого уряду Меркель, оскільки, на думку більшості політичних аналітиків у німецькій столиці, канцлерка радше спотикаючись, ніж плавно проковзуючи заступає на новий термін повноважень.
Спокійна незворушність, що робила її донині настільки успішною, в останні кілька місяців проіржавіла. Її Християнсько-демократичний союз (ХДС) разом з сестринською партією Християнсько-соціальний союз (ХСС) отримали найгірші в історії результати на виборах у вересні 2017-го: 33 відсотки - більше, ніж у будь-якої іншої партії, але для політсили, яка зазвичай переконувала понад 40 відсотків німців, це мало вигляд поразки. Потім були провальні перемовини щодо коаліції «Ямайка» з гуру вільного ринку з Вільної демократичної партіії (ВДП) та відносно консервативними Зеленими (партія «Союз 90/Зелені»).
То що ж нового?
Ця тристороння коаліція могла би стати першою на федеральному рівні в Німеччині і виглядала би свіжим планом для електорату, який втомився від двох великих центристських партій, що керували країною вісім з останніх 12 років.
Але зрештою ВДП вийшла з переговорів, а потім зробила вбивчу для канцлерки заяву про те, що ввійде до коаліції з ХДС лише за умови, якщо її не очолюватиме Меркель.
Меркель порушила тему оновлення під час зустрічі з журналістами, окресливши проведені нею зміни та заплановані нові проекти - перебудову федерального уряду, зокрема, розширення повноважень міністертва внутрішніх справ, яке тепер опікуватиметься також питаннями будівництва і регіонального розвитку і називатиметься Heimatministerium, що можна перекласти як «міністерство батьківщини». Також Меркель анонсувала зміщення акцентів нового уряду на користь питань «цифрового розвитку», освіти та перекваліфікації кадрів.
Меркель також підкреслила, що окрім неї самої та міністерки оборони Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), всі урядові посади обіймуть нові люди. «Це повністю змінить дискурс,» - зауважила канцлерка. Мовляв, цей уряд лише може здаватися таким самим, але насправді він інакший.
Йозеф Яннінґ (Josef Janning), німецький політичний аналітик Європейської ради з міжнародних відносин, скептичний щодо шансів самої Меркель на відвоювання голосів виборців. «Вона представила кілька нових облич, і їм доведеться це робити, - пояснив він у коментарі DW. - Їй доведеться дозволити їм сяяти, дозволити привносити інновації у такий спосіб, щоби це виглядало не егоцентричним кроком, а командною роботою. Якщо їй це вдасться, вона зможе справити враження, що відбуваються зміни».
Найважливіша царина політики Меркель - Європа, вважає Яннінґ. «Їй доведеться продемонструвати, що вона може вдихнути нове життя в ідею Європи, - пояснює експерт. - І, гадаю, вона серйозно налаштована це зробити».
Яннінґ також вважає, що останні кілька місяців змінили те, як у Європі сприймають Німеччину. «До виборів Німеччина здавалась винятком із усіх правил європейської політики, без великої антиєвропейської партії, з нудною виборчою кампанією, - пояснює аналітик. - Однак це уявлення знищено. Нині ми (Німеччина - Ред.) на шляху до того, щоби стати більш-менш нормальною країною, очолюваною біль-менш нормальним політичним лідером».
Незграбні поступки
Такий акцент на оновленні виник завдяки двом незручним завданням, що постали перед Меркель після краху коаліції «Ямайка». По-перше, їй довелось переконувати старих партнерів - Соціал-демократичну партію (СПДН) - приєднатися до неї в черговій «великій» коаліції, хоча лідер політсили Мартін Шульц (Martin Schulz) вже встиг виключити таку можливість. По-друге, їй довелось «продавати» коаліційну угоду, яка містила значні поступки, як соціал-демократам, так і баварським «правим» соратникам з Християнсько-соціального союзу (ХСС), її власній роздратованій партії.
Для ХДС висока ціна четвертого владного терміну вже відчутна. Меркель довелось призначити міністром охорони здоров'я свого суперника-однопартійця Єнса Шпана (Jens Spahn) - попри те, що він має зовсім інші уявлення про те, що має робити консервативна партія.
Щоправда, і саму Меркель важко назвати дуже прогресивною в соціальних питаннях. Попри розповіді про те, як вона зробила свою партію «лівішою», вона особисто проголосувала у Бундестазі проти одностатевих шлюбів - це сталося минулого літа наприкінці каденції попереднього парламенту. А ще раніше, у квітні 2017, вона доволі ганебно відмовилася називати себе феміністкою під час подіумної дискусії із деякими з найвпливовіших жінок світу.
Так само не надто вона переймається гендерним різноманіттям федерального уряду: лише шість із 15 міністерств мають жінок-очільниць, жодна не належить до етнічної меншини, і лише одна походить зі Східної Німеччини.
Зміна кольору?
Довговічність Меркель часто зводилася до її обережного пасивного стилю лідерства - їй нерідко закидали, що вона уникає великих візіонерських промов, натомість шукає консенсус, застосовуючи свою владу за кулісами.
«Її стиль лідерства завжди порівнюється зі старомодною м'язистою політикою у чоловічому стилі,» – говорить Йоганна Майр (Johanna Mair), професорка організації, стратегії та лідерства у Школі управління Герті. «Якщо в нас не буде лідерів, які не є обтяженими тестостероном політиками-»чоловіками», ми приречені. Я цілком певна, що за кілька років ми по-іншому оцінюватимемо її лідерство, ніж тепер».
Але втрата популярності ХДС та СДПН свідчить про те, що спокійний центризм і компроміси наразі виходять у виборців з моди. Яннінґ не думає, що це якось вплине на канцлерку. «Ніщо не змінить Анґелу Меркель, - говорить експерт. - Поки результат нормальний, що в очах багатьох людей у країні та за її межами - саме так, то й метод нормальний.» І хоча її пасивність у коаліційних перемовах зазнала критики, «зрештою в її підході до політики значення мало лише те, що вона таки створила коаліцію».
Саме з цієї причини Яннінґ не думає, що Меркель надалі розслабиться, як це часто стається із президентами США під час другого терміну. «Відносним успіхом буде, якщо вона зможе втримати коаліцію протягом всього періоду урядування і таким чином підготує ґрунт для того, щоби хтось інший здобув хороші результати для християнських демократів на наступних виборах, - вважає експерт. - Якщо вона зможе це зробити, це вважатиметься великим успіхом.»