Мораль: як її рахувати?

Switch (зліва), Loop (в центрі), and Footbridge (справа).

Класичну моральну дилему вирішують по-різному – залежно від країни

Чи можна пожертвувати однією людиною на благо інших? Чи можна її навіть вбити? Відповідь на це етичне запитання не така універсальна, як може здатися. Такими є результати досі найбільшого дослідження на цю тему. Згідно з отриманими результатами, більшість людей вважають таку жертву виправданою. Але в деяких країнах частка тих, що схвалює смерть одного на благо інших, значно менша, ніж в середньому, повідомили науковці.

В етиці та моралі сперечаються про ультимативну дилему: поїзд, що рухається, загрожує п’ятьом людям. Вони можуть уникнути смерті, якщо перемкнути важіль. Тоді поїзд перейде на іншу колію та вб’є тільки одну особу. Чи пожертвували б ви цієї однією особою, щоб врятувати решту п’ять (дилема Switch )? А якби поїзд можна було затримати, лише скинувши іншу людину з моста на колію, яким було би ваше рішення (дилема Footbridge)? А якщо можна поїзд перенаправити на проміжну петлю, де вона вб'є одного робітника, чиє тіло зупинить поїзд, перш ніж він зможе вбити п'ятьох (дилема Loop)?

Цей сценарій звучить надумано, але в сфері автономного транспорту – це реалістично й навіть дуже актуально. Адже машина, якою керує комп’ютер, за необхідності мусить приймати саме такі рішення: захистити свого водія? Чи, може, пожертвувати ним, якщо так вдасться врятувати кількох пішоходів? Яка кількість пішоходів означатиме кілька?

З допомогою інтерактивних онлайн-сценаріїв дослідження довели, що навіть люди на ці питання не дають однозначної відповіді. Зазвичай щодо класичного сценарію з поїздом більшість людей вважає допустимим перевести важіль, пожертвувавши однією особою на благо п’яти інших. Значно більше вагаються щодо другого сценарію: не так багато учасників готові вдатися до активних дій та штовхнути людину з мосту, навіть для того, щоб врятувати інших. Така закономірність проглядається всюди. Поза тим, готовність прийняти те чи інше рішення залежить і від культурних чинників, і навіть від мови, якою здійснюють тест.

Наскільки суттєві культурні відмінності? Чи важлива тут національність? Аби це з’ясувати, Едмонд Евад (Edmond Awad) з Массачусетського технологічного інституту та його колеги здійснили досі наймасштабніше дослідженні моральної дилеми. Воно представляло 70 000 онлайн-піддослідних з 42 країн та з 10 мовних регіонів – тобто аналізували їхню поведінку у двох класичних сценаріях і в третьому, пов’язаному з першими двома.


Національні реакції для трьох сценаріїв. Oc.: Океанія. AU: Австралія, NZ: Нова Зеландія, US: Сполучені Штати, MX: Мексика, CA: Канада, BR: Бразилія, AR: Аргентина, CO: Колумбія, CZ: Чехія, GB: Велика Британія, HU: Угорщина, PT: Португалія, IE: Ірландія, FR: Франція, SE: Швеція, BE: Бельгія, ES: Іспанія, IT: Італія, SK: Словаччина, RO: Румунія, NL: Нідерланди, NO: Норвегія, FI : Фінляндія, DE: Німеччина, PL: Польща, CH: Швейцарія, UA: Україна, DK: Данія, RU: Росія, GR: Греція, AT: Австрія, BY: Білорусь, ВН: В'єтнам, IL: Ізраїль, TR : Туреччина, IN: Індія, SG: Сінгапур, HK: Гонконг, KR: Республіка Корея, JP: Японія, TW: Тайвань, CN: Китай.

Результат: як й очікували, в дослідженні проявилися суттєві зміщення між двома сценаріями. Випадкова смерть особи, що наставала в результаті маніпуляцій із важелем, виявилася найбільше прийнятною – в середньому 81 % учасників схвалили цю дію. Активну смерть особи на благо п’яти інших назвали прийнятною тільки 51 % учасників. Це доводить універсальну відмінність, кажуть науковці: готовність змиритися зі смертю особи значно вища, ніж готовність вчинити вбивство.

Проте, порівнявши реакцію в окремих країнах, вчені виявили й національні відмінності, повідомили Евад та його команда. Наприклад, у Німеччині 82 % учасників назвали перший сценарій прийнятним, приблизно таким же був рівень згоди в інших європейських країнах та в США. Активну смерть людини, заподіяну на благо інших, в Німеччині схвалили 49 %, в США та Сполученому Королівстві – 60 %

Реакція в країнах Азії виглядала інакше: в Китаї, наприклад, натиснути важіль погодилося 58 % опитаних. А скинути людину з мосту – 32 %, засвідчує дослідження. Всупереч очікуванням, це підтверджується не у всіх азійських країнах: у В’єтнамі, Індії та Сінгапурі показники наближаються до європейських, натомість у Китаї, Тайвані та Японії вони значно нижчі.

Чим можна пояснити таку відмінність? Науковці припускають, що реакція на моральну дилему сильно залежить від так званої мобільності стосунків. Це поняття позначає, як часто в процесі свого життя люди вступають у нові стосунки – романтичні та дружні, – і як легко це відбувається за межами традиційних соціальних груп, зокрема сім’ї та професійного кола колег. Зазвичай, мобільність стосунків у західних країнах вища, а в Китаї та Японії – значно нижча.

 

 

Отримані результати доводять, що люди в країнах з нижчою мобільність стосунків лякаються прийняти контраверсійні та непопулярні рішення. Адже це, на їхню думку, зашкодить їм у негнучкому середовищі. «Люди побоюються, що їх вважатимуть монстрами, якщо вони готові пожертвувати життям людини для загального блага», – сказав колега Евадса Яд Раван (Iyad Rahwan).

«Ще зарано стверджувати, що існує чіткий причинний зв’язок між моральними рішеннями та легкістю, з якою люди вступають у нові стосунки, – сказав Раван.  – Проте у нас вже є більше свідчень, що спосіб та вид особистої поведінки, яку плекають у певній культурі, може впливати на моральну інтуїцію людини».


Nadja Podbregar
Moral: Wie viel zählt der Einzelne?
Max-Planck-Institut für Bildungsforschung, 24.01.2020
Edmond Awad, Sohan Dsouza,  Azim Shariff, Iyad Rahwan, Jean-François Bonnefon
Universals and variations in moral decisions made in 42 countries by 70,000 participants
PNAS January 21, 2020 

Зреферувала С. К.
Зображення Awad et al. /PNAS.