На полі чудес — заміна
Чи сяде Яценюк у крісло Гонтаревої?
Розмови про те, що незабаром Валерія Гонтаревазалишить посаду голови Національного банку України, циркулюють уже як мінімум кілька місяців.
Цього тижня про це почали писати інформаційні агентства. Правда, поки що не як про доконаний факт, а як про високу ймовірність. DT.UA вдалося дізнатися чимало цікавих нюансів того, що відбувається, якими ми вирішили поділитися з нашими читачами.
Отже, Валерія Гонтарева справді зібралася піти з посади голови НБУ, і цього разу — всерйоз. За інформацією DT.UA, про свій твердий намір це зробити вона повідомила президента Петра Порошенка після закінчення відпустки на початку січня ц.р. Причому виявилася наполегливою — повторна розмова на цю тему відбулася в Давосі. Також пані Гонтарева сповістила про свій намір директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард під час візиту в американську столицю, що відбувся в середині лютого, який у Національному банку намагалися не афішувати.
Ба більше, цього тижня про свій намір Гонтарева нібито вже оголосила й заступникам у НБУ. Правда, без будь-яких офіційних підтверджень як від самої Гонтаревої, так і від прес-служби Національного банку України. У зв'язку з цим DT.UA вирішило звернутися по коментарі до першоджерела. Під час короткої телефонної розмови Валерія Олексіївна заявила: «Якщо рішення про відставку буде прийняте, то я оголошу про це, як уже вам обіцяла раніше, публічно мінімум за місяць до свого відходу з посади, як це зробив, наприклад, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, що працював у нашій команді».
«Поки ж я дуже активно працюю й нині перебуваю з робочим візитом у Брюсселі, де виступатиму з доповіддю про досвід такого грандіозного, реалізованого нами в Україні очищення й реформування банківської системи. Який, на жаль, не цінують і критикують у нас, але готові вивчати та переймати за кордоном», — додала вона.
Уточнююче запитання DT.UA: «Чому ж тоді про намір піти вже було оголошено її заступникам, і коли так, то чи не має права бути поінформованою про це й громадськість?» Валерія Олексіївна попросила залишити без коментарів.
За інформацією DT.UA, розмову Гонтаревої з її заступниками насправді точніше назвати інформаційною розмовою, ніж офіційним оголошенням, яке можна було б розглядати як точку відліку між моментом оголошення та фактом складання повноважень. І так, це не перша заява Гонтаревої про намір піти, але якщо раніше це було, скоріше, проявами якоїсь політичної гри, то тепер це її рішення справді тверде. І для цього це є низка причин.
По-перше, основний для широких верств індикатор стану фінансової системи країни — валютний курс гривні до долара — нині відносно стабільний. Ба більше, на тижні, що завершується, було зазначено його зміцнення, що вилилося в падіння котирувань не тільки купівлі, а й продажу долара в небанківських обмінних пунктах до 27 грн. Причому у разі виділення траншу МВФ можна очікувати, що це сприятливо позначиться на стані валютного ринку і в найближчі кілька місяців, а золотовалютні запаси НБУ зрівняються або навіть перевищать рівень, при якому В.Гонтарева приймала Нацбанк у свого попередника С.Кубіва (близько 17 млрд дол., тоді як за підсумками січня ц.р. було 15,4 млрд).
До того ж інфляція нині не така проблема, як раніше (після піку 43,3% 2015-го, торік вона сповільнилася до 12,4%, а на поточний рік прогнозується зниження до 9,1%).
Також можна вважати завершеним основний етап «розчищення» банківської системи — одного з головних пріоритетів (якщо не найголовнішого), оголошених Гонтаревою у своїй діяльності на посаді голови Національного банку. Особливо після націоналізації Приватбанку, що стала своєрідною перлиною цього процесу.
Усе це — ознаки позитиву, які, втім, можуть дуже швидко розвіятися в майбутньому. Наприклад, після того, як прийде усвідомлення, що очікуваний з таким нетерпінням транш МВФ виявився останнім, а золотовалютні резерви знову почнуть швидко танути на тлі майбутніх боргових виплат. Курсу також буде важко й далі зміцнюватися, адже не варто забувати, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу знову почав зростати ще з минулого року (до 3,4 млрд дол., або 3,6% ВВП, за підсумками 2016-го — на тлі триваючого падіння експорту та відновлення зростання імпорту). До того ж стає дедалі більш очевидним, що підвищення з 1 березня ц.р. тарифів на електроенергію навряд чи виявиться останнім, і те саме стосується тарифів на тепло- і газопостачання. А отже, інфляція в країні продовжить зростати з причин, що не залежать від монетарних зусиль НБУ.
Ну й, нарешті, суспільству ще треба буде розібратися в деталях, а також усвідомити всі «принадності» і справжню ціну варіанта націоналізації «Привату», який було обрано з подачі НБУ в грудні минулого року (без фактичної участі колишніх власників).
Як видно тільки з цього дуже вибіркового переліку негативних чинників, середньострокова перспектива відкривається не дуже райдужна. Тож зараз для Гонтаревої саме час піти на піку висхідних трендів, яким навряд чи судилося бути тривалими.
По-друге, Валерія Олексіївна вважає, що не одержує належної підтримки з боку перших осіб держави та, як наслідок, правоохоронних органів. Так, матеріали по всіх 11 епізодах, по яких Нацбанк звертався в Генпрокуратуру, лежать там практично абсолютно без руху, причому виправити ситуацію не допомогла й особиста зустріч В.Гонтаревої з Ю.Луценком. У результаті НБУ змушений не те щоб притягати до відповіді, а навпаки, оборонятися від атак (і зокрема інформаційних) тих людей, яких його нинішній голова назвала винними в розкраданні банківської системи (Бахматюка, Жеваго, Лагуна, Коломойського та ін.). Не слід забувати й про численну армію тих, хто не готовий примиритися із втратою місця на банківському ринку, оскаржуючи в судах законність інструментів, методів і процедур, якими Нацбанк робив свою чистку ринку.
По-третє, оскільки нинішній уряд (не тільки в очах Гонтаревої) не виглядає здатним займатися реальними реформами, то й у шляхах-доріжках із «командою Гройсмана» ліпше розійтися якомога раніше.
І, по-четверте. Гонтарева через два з половиною роки мало не цілодобового перебування на роботі була б рада, нарешті, повернутися у свою сім'ю. Якщо там її впізнають.
За даними DT.UA, президент Порошенко вже готовий до кадрових перестановок у НБУ. Пріоритетною для нього є кандидатура Арсенія Яценюка, якого гарант хотів би «схилити до співжиття» у Нацбанку. Проблема полягає тільки в тому, що сам кандидат має трохи інші, вищі амбіції, він бачить себе прем'єр-міністром після календарних парламентських виборів. Нинішній майже нульовий рейтинг екс-прем'єра не бентежить, оскільки на той час його «негативний портфель» уже трохи підзабудеться, а от найбагатших ресурсів, які він накопичив як президентський пайовик у «Ltd-Україна», виявиться достатньо, щоб розраховувати на повторення електорального успіху 2014 р. Адже не слід забувати, що, попри втрати, які відчувалися останнім часом, багато яценюкових креатур продовжують перебувати на топ-посадах не тільки в низці міністерств і відомств, а й у найбільших держкомпаніях-монополістах. Коаліція же ж.
Такий ресурсний і амбіційний гравець, та ще й на «власному» електоральному полі, Порошенку точно не потрібен. У зв'язку з цим йому було б справді вигідніше відправити Яценюка «у політичне заслання в Нацбанк», хоч би якою значущою була ця позиція з ресурсного погляду. Адже, володіючи достатніми компетенціями, щоб утримувати ситуацію під хоча б відносним контролем, екс-прем'єр у НБУ неминуче виявиться громовідводом суспільного негативу з усіма електоральними перспективами, що звідси випливають. А якщо не впорається, то буде там остаточно похований з усіма його ілюзорними планами повернутися в прем'єрське крісло.
Для президента Яценюк важливий як переговорник, якого сприймає МВФ. У разі відходу Гонтаревої залишиться лише голова Мінфіну Данилюк, який, боронь боже, може грюкнути дверима й піти з уряду, з главою якого вкрай складно знаходить спільну мову.
Крім того, Яценюк не лише консультує Володимира Гройсмана, а й здатен заблокувати голосування щодо його відставки, якщо президент, що мече перманентно громи й блискавки на адресу земляка, таки зважиться на заміну чинного прем'єра. У кріслі ж голови НБУ Яценюк приречений стати піар-опонентом глави Кабміну.
За даними DT.UA, першою реакцією Яценюка була відмова від президентської пропозиції. Однак команда Порошенка продовжує наполягати. Ба більше, настійливо рекомендує не відмовлятися і команда Яценюка — у голодний час таку посаду «з дому» випускати не можна. Арсеній Яценюк думає. У нього є час: формально місяць Гонтаревої не почався.