Німеччина шукає першу президентку: хто може нею стати?
Через рік у Німеччині знову обиратимуть федерального президента. Багато хто хоче бачити на цій посаді жінку – вперше в історії ФРН. Тільки кого саме?
В одному питанні майже всі учасники цього політичного процесу єдині: коли федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) приблизно через рік залишить свою посаду, на чолі держави має стати жінка.
Якщо це станеться, то це буде вперше в історії ФРН, адже досі функцію президента виконували загалом дванадцять чоловіків.
Й тепер панує широкий політичний консенсус стосовно того, що зараз цю посаду має обійняти жінка. Вибори наступного федерального президента відбудуться 30 січня 2027 року у Берліні.
Мерц планує назвати кандидатуру у вересні
Після свого переобрання на посаду голови консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) федеральний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) нещодавно заявив в ефірі телеканалу Phoenix, що хоче разом із провідними представниками молодшого коаліційного партнера – Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) – внести пропозицію щодо кандидатури на посаду президента у вересні.
«Я хочу, щоб ми обрали на цю посаду особистість, яка представлятиме країну у всій її широті», – заявив він. Ця людина, за словами глави німецького уряду, має надавати людям орієнтири, навіть у складні часи. Буде це чоловік чи жінка, Мерц уточнювати не став.
Як працюють Федеральні збори Німеччини?
Дату остаточного визначення щодо кандидатури на посаду глави держави призначено на вересень невипадково. Адже 13 і 20 вересня відбудуться вибори до ландтагів у двох федеральних землях – у Нижній Саксонії та Мекленбургу-Передній Померанії, відповідно. Лише після цього стане зрозуміло, яким саме буде розподіл політичних сил у Федеральних зборах.
Цей орган збирається лише для того, щоб обрати нового федерального президента. Федеральні збори складаються з усіх депутатів Бундестагу – наразі це 630 осіб – і ще такої ж кількості представників, яких делегують 16 земельних парламентів. Це можуть бути політики земельного рівня, а також видатні громадяни – наприклад, спортсмени чи митці.
Свої кандидатури на найвищу у ФРН посаду можуть висувати всі громадяни країни, яким виповнилося щонайменше 40 років.
Ангела Меркель не хоче балотуватися
Багато соціал-демократів одразу заявили, що цього разу на посаду має претендувати жінка, і опозиційна партія «Союза90 / Зелені» теж підтримала цю ідею. Вони вже навіть висунули пропозицію, яка, втім, виглядає малореалістичною.
Зелені запропонували обрати на посаду президентки колишню федеральну канцлерку представницю ХДС Ангелу Меркель (Angela Merkel), яка, однак, поспішила відхилити цю ініціативу, назвавши її «помилковою». Але ця пропозиція провалилася б з іншої причини – Мерц і Меркель вже протягом багатьох років є політичними суперниками всередині власної партії.
Кандидатів узгоджує уряд
Пояснюється це тим, що кандидатку або кандидата на найвищу посаду у державі визначає уряд після переговорів, і вже потім ця особа висувається на вибори. Хоча федеральний канцлер формально стоїть у державній ієрархії лише на третьому місці – після президента та голови Бундестагу (нині головою нижньої палати німецького парламенту є представниця ХДС Юлія Клекнер (Julia Klöckner) – політично саме голова уряду є найважливішою посадою.
Вибираючи людину, яка представляє державу всередині країни та на міжнародній арені, уряд і, відповідно, федеральний канцлер можуть подати важливий політичний сигнал. І зазвичай вони це роблять.
Клекнер чи Айґнер?
Що стосується Юлії Клекнер, то її ім'я тепер часто згадують, коли заходить дискусія про першу федеральну президентку. Але Клекнер майже неможливо буде «продати» як прохідну кандидатуру соціал-демократам, Лівій партії та Зеленим – подекуди вона надто поляризує своїми діями на посаді голови Бундестагу. Значно більше шансів отримати підтримку навіть серед політичних опонентів мала б Ільзе Айґнер (Ilse Aigner), членкиня Християнсько-соціального союзу (ХСС), яка вже вісім років є головою ландтагу Баварії.
Вона довела, що здатна зводити мости попри партійні кордони. Але дещо може стати на заваді її кандидатури: якщо вона стане главою держави, шанси лідера ХСС і прем'єр-міністра Баварії Маркуса Зедера (Markus Söder) колись-таки стати федеральним канцлером впадуть до нуля. Адже дві вагомі державні посади для невеликої регіональної партії, яка є сестринською партією для ХДС у Баварії, є політично нереалістичним сценарієм.
Чи має шанси кандидатка з єврейським корінням?
Також можливою кандидаткою на цю посаду постійно називають чинну федеральну міністерку освіти, представницю ХДС Карін Прін (Karin Prien). Вона також знаходить симпатії в інших партіях і могла б стати першою особою з єврейським корінням на чолі німецької держави. У часи націонал-соціалізму її бабуся й дідусь пережили Голокост.
Отже, Прін стала б сміливим політичним сигналом у часи хвилі антисемітизму в Німеччині. Її недоліком є те, що вона представляє радше ліве крило консервативного ХДС, яке всередині партії під керівництвом Фрідріха Мерца має слабкі шанси на більшість.
Також пропонують письменницю…
Те, наскільки складно знайти підходящу жінку для цієї посади, підтверджує й кандидатура Юлі Це (Juli Zeh). Відома письменниця та докторка міжнародного права з Бранденбурга вже має досвід державного управління як почесна суддя конституційного суду у своїй федеральній землі. Вона вважається контроверсійною постаттю і в своєму романі Unterleuten створила образ розділеного суспільства у Східній Німеччині.
Однак те, що Це насправді могла б стати новою главою держави, вважається майже неможливим, навіть якщо це допустив колишній федеральний канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz). Сама Це теж налаштована скептично: «Спати лише чотири години, 7000 зустрічей на день – у мене немає ні розумових, ні емоційних, ні психологічних ресурсів для цього».
…чи президентом стане знову чоловік?
Менш ніж за рік до виборів нового глави німецької держави досі не видно жодної кандидатки, яка вважала б, що впоралася б з цією посадою, або мала б реальні шанси на більшість. То, можливо, врешті-решт президентом знову стане чоловік? Канцлер Фрідріх Мерц і віцеканцлер та міністр фінансів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) мають ще кілька місяців для пошуку і відбору кандидатів.