Німецькі Зелені та Україна: Більше вимагати та більше допомагати
Партія Зелених іде на вересневі вибори до Бундестагу з чіткими словами на адресу Путіна. Що саме обіцяє одна з найбільш дружніх до України німецьких партій?
Німецька партія «Союз 90 / Зелені» була послідовною у підтримці України як під час Євромайдану, так і за понад три роки анексії Росією українського Криму й агресії РФ на Донбасі.
Тож у виборчій програмі до виборів у вересні цього року Зелені не пошкодували критичних слів на адресу президента РФ Володимира Путіна: «За президента Путіна Росія посприяла значному загостренню міжнародної напруженості анексією Криму, яка суперечить міжнародному праву, застосуванням військ у Східній Україні та брутальним військовим втручанням на стороні (президента Сирії Башара. - Ред.) Асада».
У відповідь на це Зелені закликають посилити спільну зовнішню та безпекову політику ЄС. «Жодна європейська країна самостійно не в змозі успішно долати міжнародні виклики», першим серед яких у програмі Зелених називається «агресивна великодержавна політика Росії під керівництвом президента Путіна».
«Коли Путін окуповує Україну, йому треба гостро відповідати. В цьому я на боці федеральної канцлерки», - заявив у інтерв'ю DW один з двох лідерів виборчого списку Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir).
Опозиція хвалить уряд
«Ми сприймаємо дуже серйозно нові безпекові побоювання східноєвропейських країн. Вирішення конфлікту в Україні може бути лише політичним та дипломатичним. Тому ми за продовження мінського процесу», - йдеться у програмі партії.
У нинішньому складі Бундестагу опозиційними є дві партії - Зелені та Ліва партія Німеччини. Обидві політсили у питанні мінського процесу одностайно підтримують політику уряду Анґели Меркель (Angela Merkel). «Ми вважаємо, що в цілому наш федеральний уряд проводив хорошу політику щодо України, - говорить зовнішньополітичний речник фракції Зелених у Бундестазі Омід Нуріпур (Omid Nouripour). - У мене є багато критики в деталях, можна було би робити і більше».
Проте на мінських домовленостях подібність у поглядах обох опозиційних партій і завершується. На відміну від Лівих, Зелені підтримують санкції щодо Росії , про що чітко написали у своїй виборчій програмі. «Потрібне поєднання діалогу та тиску. Без Росії не буде жодного порядку та миру в Європі. Проте ми бачимо масштабні порушення міжнародного права, які щоденно вчиняються у Східній Україні та в Криму. Вони не можуть залишитися без покарання», - наголошує Нуріпур.
Нові ідеї?
Омід Нуріпур визнає, що мінський процес застопорився. «Прогресу немає. Навпаки, є щоденні порушення режиму припинення вогню. Але це єдина платформа, яку ми зараз маємо. Тож, перш ніж сказати «Мінськ помер», треба запропонувати щось нове. Однак ми цього не маємо», - наголошує представник Зелених у розмові з DW.
На думку Джема Ездеміра, коли Росія робить правильний крок, її треба заохочувати. Відповідно, за хибні кроки треба карати. «Ми бачимо зараз, що триває ескалація у Східній Україні. Зважаючи на це, я не бачу жодної підстави скасовувати санкції. Навпаки, я вважаю, що санкції мають бути посилені», - заявляє лідер Зелених.
Нуріпур не говорить про посилення санкцій, проте пояснює ідею з заохоченням: «Досі ми говоримо: Росія має піти геть, і тоді санкції знімемо. Може мало би сенс це більш тонко відрегулювати, та навіть окремі кроки з боку Росії пов'язати з перспективою зняття окремих санкцій».
Готовність робити більше
Відповідаючи на запитання DW про нові ідеї для мінського процесу, Омід Нуріпур доволі швидко переводить розмову на тему допомоги України. «Майбутнє України вирішується не лише на Донбасі, але й у Києві. Є багато проектів реформ, які досі не просунулися, і тут треба дуже чесно казати нашим українським друзям, що ми хочемо більшого. Але при цьому говорити також, що ми готові робити більше», - наголошує депутат. У першу чергу, він згадує про корупцію, яка в Україні «лютує» та «підриває державність». У цьому питанні Нуріпур вважає, зокрема, що Німеччина могла би відправляти до України більше радників.
Інша тема - і в ній речник Зелених гостріше критикує уряд Меркель - це газопровід «Північний потік-2». «Це цілковито помилковий проект. У нас постає питання, чи матиме Німеччина від нього хоч щось? Я у це не вірю. Однак навіть якби від нього була б бодай якась користь Німеччині, чи варто будувати газогін з Росії за рахунок Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Італії та України?» - запитує Нуріпур. Він обіцяє, що Зелені робитимуть все, аби цей газогін не відбувся: «Не лише задля України, але і задля єдності Євросоюзу».
Перспектива членства у ЄС
Ще один пункт, в якому Зелені більш прихильні до України, це питання перспективи членства у Євросоюзі. Нуріпур зауважує, що не слід зачиняти двері перед Україною: «Зараз вступ до ЄС - справа неблизька, проте ми знаємо, що ця перспектива може бути лозунгом для перетворень та реформ у правильному напрямі». За його словами, країна, яка виконає Копенгагенські критерії (вимоги, яким країна має відповідати, аби її прийняли до ЄС - Ред.), повинна отримати змогу набути членство. Німецький депутат знову наголошує на тому, що зараз Україна від цього далека, але йдеться не про символізм. «Ідеться про стимули та мотивацію. Мотивацію, що Україна має шанс на вступ у разі здійснення правильних кроків у економічній політиці, у питанні стабільності та демократизації, у боротьбі з корупцією, у питанні прав людини», - пояснює Нуріпур.
Він визнає, що і в його партії є окремі члени, які вимагають більшого розуміння на адресу Росії, однак наголошує на єдності Зелених у позиції щодо України. «Якщо поглянути, як ми ухвалювали рішення щодо Росії та України на нашому останньому партійному з'їзді, то ми були дуже і дуже одностайні. Основна частина (партії - Ред.) є одностайною, її погляди визначають дні Майдану і та європейська солідарність, яку ми винні цим людям», - підсумовує Нуріпур.
Коаліційні перспективи
Зелені в Німеччині уже були одного разу в правлячій коаліції на федеральному рівні - з 1998 по 2005 рік. У своїй виборчій програмі вони говорять про бажання урядувати і з 2017 року.
Оглядачі обговорюють чотири потенційні варіанти, за яких Зелені, які мають зараз підтримку на рівні восьми відсотків, можуть взяти участь в уряді. А саме, з колишніми своїми коаліційними партнерами соціал-демократами, а також з Лівими; з ХДС/ХСС; із соціал-демократами та лібералами. Однак ці три констеляції можуть не відбутися не лише через розбіжності між названими партіями, у них просто може не вистачити депутатів для більшості. Четвертий варіант - з ХДС/ХСС та Вільною демократичною партією - імовірно, матиме достатньо мандатів, але ускладнений серйозними розбіжностями як між Зеленими та лібералами, так і між Зеленими та консервативною баварською ХСС.