Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за «комуналку»?
Українці заборгували за «комуналку» 69 мільярдів гривень
Верховна Рада ухвалила новий закон про комунальні послуги ще у 2017 році. Його називають ключовим для реформування житлово-комунальної галузі. Цей закон визначає та регулює значну частину взаємовідносин між споживачами та надавачами комунальних послуг. Введення в дію цього закону відбувається поступово.
Більшість положень набули чинності ще торік та на початку цього року. А 1 травня 2019 року набули чинності окремі нововведення, які передбачають, що жителі повинні укласти угоди з надавачами послуг. На боржників, що не сплачуватимуть «комуналку» вчасно, нараховуватимуть ще й пеню.
«Закон запускає ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила взаємовідносин між споживачами та надавачами послуг, дає споживачам механізм захисту своїх прав», - написав на своїй сторінці віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
«Тепер у споживачів є вибір»
У законі зазначено, що відтепер існуватиме три моделі організації договірних відносин щодо надання комунальних послуг: індивідуальний договір, колективний договір, договір з колективним споживачем. Обирати, за якою моделлю укладати договори, - право самих співвласників багатоквартирного будинку.
Але відповідно до закону, електрику й газ компанії постачатимуть споживачам виключно за індивідуальними договорами. Стосовно решти послуг - опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, вивезення сміття - користувачі зможуть самі обирати, який договір укладати з постачальником - індивідуальний чи колективний.
При цьому різні послуги можуть постачатися за різними моделями: наприклад, одна багатоповерхівка може обрати індивідуальні договори для опалення і колективний договір для водопостачання і водовідведення.
«Тепер у споживачів є вибір. Але найбільш затребуваними будуть індивідуальні договори без обслуговування внутрішньо-будинкових, оскільки вони за замовчуванням будуть застосовуватися через рік, якщо люди самі не зможуть визначитись з видом договірних відносин з постачальником», - вважає спеціаліст з питань житлово-комунального господарства Дмитро Левицький.
Натомість поки що не вся юридична база готова для реалізації закону. «Ми зараз продовжуємо роботу над підзаконними актами, методиками та додатковими правилами, аби закон запрацював правильно і на повну силу», - запевняє Зубко.
Однак експерти зауважують, що ця робота повинна була вже закінчитися, адже, починаючи від 1 травня 2019 року, споживачам дається рік, щоб укласти індивідуальні чи колективні договори з постачальниками послуг. А от договорів досі немає. «Нажаль поки що для людей нічого не змінюється. Типових договорів для укладання немає, тому все залишається, як було», - каже керівник житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Символічне покарання за борги
За її словами, якщо немає нових договорів, то відтерміновується й введення в дію ще однієї новації - нарахування пені за прострочені платежі по комуналці. Зокрема, у закону зазначається, що в разі несвоєчасної оплати комуналки споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Пеню не нараховуватимуть, якщо держава затримала виплату субсидій або роботодавець не платить зарплату й людина зможе це довести, а також якщо мешканець не проживав у будинку. У законі передбачено, що нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
«Але ж поки немає договору, який можна укласти з постачальником, то немає і пені», - констатує Тетяна Бойко. Вона сумнівається, що ця норма буде дієвою, адже ця пеня є суто символічною і не застосовується до вже накопичених боргів за комунальні послуги. А їх чимало. За даними державної служби статистики України, на кінець березня 2019 року заборгованість населення зі сплати за житлово-комунальні послуги становила 69,2 мільярда гривень. Найбільше українці заборгували за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води.
Немає грошей, немає послуг
Хоча все ж таки надії на те, що споживачі сплатять заборговане є. Адже в законі передбачено, якщо впродовж 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця не погасити у повному обсязі заборгованість за спожиті комунальні послуги, постачальник послуг (крім газу та електроенергії) має право обмежити або припинити надання послуг боржникам. При цьому якщо мешканці будинку обрали колективний договір, то надання послуги може бути припинене лише конкретному боржнику. Виконавець повинен щонайменше за місяць попередити боржника про майбутнє відключення і тим самим дати можливість або погасити борг, або оскаржити правомірність припинення надання послуги.
Щоправда закон дозволяє виконавцям комунальних послуг припиняти їх надання тим споживачам, які відмовилися укладати договори. Тут спрацьовує принцип - «відмовляєшся від договору - значить, не потребуєш послуги». Дмитро Левицький переконаний, що це буде стимулом для боржників, однак не стане панацеєю. «Борги все одно будуть. Є боржники, які сидять без світла роками, і не платять. Хоча для декого це хороший інструмент для покращення платіжної дисципліни», - зауважує юрист.