«Око за око» – дитячий пріоритет
Помста – пріоритетна, адже дає змогу в майбутньому запобігати несправедливості
Як ти мені – так я тобі: такому принципу діти слідують навіть у дошкільному віці. Проте спочатку така «безпосередня взаємність» розвивається цілком однобічно, доводить низка досліджень, описаних у «Psychological Science». Згідно з ними діти вже з раннього віку відповідають «злом за зло», але не «добром на добро». Натомість вдячності діти вчаться трохи згодом.
Команда на чолі з Надею Черняк (Nadia Chernyak), експертом у сфері розвиткової психології, що працює в Каліфорнійському університеті в Ірвайні, спостерігала за тим, як діти від чотирьох до восьми років бавляться з чотирма віртуальними аваратами. Останні, нібито, були іншими дітьми.
Спочатку аватари або допомагали юним піддослідним, або крали в них щось. На наступному етапі гри діти могли зі свого боку відповісти на дії кривдника чи помічника – вони могли йому щось дати або, навпаки, забрати в нього щось. У процесі низки експериментів, що складалися з п’яти частин, діти і їхні гіпотетичні партнери належали то до однієї групи, то до груп-супротивників, або ж не належали до жодної з груп.
«Навіть наймолодші були дуже мотивовані виправляти несправедливість, якої зазнали напередодні, і ставали проти своїх кривдників так часто, що не можна говорити про випадковість», – повідомили дослідники.
Вони також очікували: діти зроблять послугу тому, хто посприяв їм у попередньому раунді. Але це припущення не вдалося підтвердити в жодному з експериментів, кажуть учені. Лише зрідка діти виявляли вдячність навіть до власної групи. І це при тому, що діти усвідомлювали: вони здатні на взаємність – реакція помсти це засвідчила.
Черняк зі своїми колегами дійшли до висновку: «До семи років діти, здається, не усвідомлюють, що мають відповідати на послугу». І хоч щодо добродіїв вони поводилися альтруїстичніше, проте це не було усвідомлено. І навпаки, щодо себе діти також не очікували жодної безпосередньої подяки.
Варто зазначити, що з трьох з половиною років діти знали про норми позитивної взаємності, пояснили науковці. Але вони не могли застосовувати цю норму до себе.
Висновки авторів: в основі принципів «око за око» та «поможи мені – і я тобі допоможу» ховаються різні психологічні механізми. Помста – пріоритетна, адже дає змогу в майбутньому запобігати несправедливості. Та взагалі батькам не потрібно хвилюватися, якщо діти мстяться, але не відповідають на добрі вчинки.
Christiane Gelitz
spektrum.de, 16/08/2019
Зреферувала С. К.