Партійні коаліції в обласних містах. Там, де немає депутатів ОПЗЖ, усі з усіма домовляються

У всіх досліджених містах, де є «Опозиційна платформа — За життя», вона входить у коаліцію або з «Європейською солідарністю», або зі «Слугою народу». Але ми бачимо, що ЄС таки цурається ОПЗЖ, щонайменше на рівні великих міст. А там, де є коаліції ОПЗЖ і ЄС, в останньої невелика фракція, за винятком Полтави. «Слуги» і «порошенківці» також часто співпрацюють між собою.

Місцева політика привертає значно менше уваги медіа, ніж національна, але після реформи децентралізації у місцевих громад з’явилися гроші та свобода дій. А місцеві депутати — це ті люди, які ними розпоряджаються. Ми спробували дізнатися, які «коаліції» склалися на місцях і чи схожі вони на розподіл сил у Верховній Раді. Для дослідження ми вибрали 24 міста, це обласні центри (окрім окупованих територій) та великі міста (Кривий Ріг, Маріуполь). Ознакою політичного союзу ми обрали голосування за бюджет міста. Чому ми так вирішили, читайте в кінці статті.

Результати голосувань

Найбільш зговірлива партія у великих містах — це «Європейська солідарність». Вона вступила в «коаліцію» у 19 міських громадах і підтримала голосування за бюджет. ЄС голосувала за бюджет разом зі «Слугою народу» в 11 містах та з «Опозиційною платформою — За життя» у сімох містах. У шести великих містах (Запоріжжя, Суми, Чернігів, Маріуполь та Київ) партія Порошенка не підтримала бюджет. У Києві ЄС — найбільша фракція, і в попередньому скликанні вона активно співпрацювала з партією чинного мера Кличка — УДАР. Тому ми не певні, чи голосування за бюджет показує стратегію ЄС в Києві повною мірою. Також у Херсоні лише невелика частина депутатів ЄС підтримала бюджет.

У шести містах (Одесі, Харкові, Ужгороді, Черкасах, Житомирі та Вінниці) сформувалася «коаліція», в яку одночасно ввійшли ЄС, ОПЗЖ та СН. Тут домінують місцеві та регіональні партії (Гройсмана (Вінниця), Кернеса (Харків), «Довіряй ділам» (Одеса), «Пропозиція» та блок Вілкула (Дніпро), «Пропозиція» (Житомир). А в Ужгороді та Черкасах кілька партій набрали майже однакову кількість голосів, і там немає найбільшої фракції, довкола якої гуртуються інші.

Партії «Батьківщина» та «За майбутнє» мають представництво лише в Центрі й на Заході України. У всіх випадках, які ми досліджували, вони вступили в союз з іншими політичними силами. «Партія Шарія», навпаки, представлена лише на Півдні та Сході. І вона частіше за інші партії не йде в коаліції в містах, де має своїх депутатів.

«Свобода» здобула більшість в Івано-Франківській міській раді та Хмельницькій міській раді (через проєкт «Команда Симчишина»), тому вона не залежить від інших партій у голосуваннях. Ще в чотирьох містах «Свобода» входить до «коаліції».

Партія «Пропозиція», яка асоціюється з мером Дніпра Філатовим, представлена у Житомирі, Кропивницькому, Миколаєві, Чернівцях та Дніпрі. Але в жодному місті вона не домінує, як «Свобода». Окрім них, є ще кілька регіональних проєктів, що виходять за межі однієї області, але не мають такого впливу, як попередні: це «Наш край» (лідер — нардеп Сергій Шахов із Луганщини) «Рідне місто» в Полтаві.

У Маріуполі та Кривому Розі великі загальнонаціональні партії взагалі не були на чолі процесу формування бюджету. У Маріуполі «коаліцію» очолила місцева партія «Блок Вадима Бойченка» (її лідером є мер, колишній директор заводу, що належить Рінату Ахметову). Бойченка підтримали депутати СН, «Сили людей» та «Партії Шарія». Депутати партії ОПЗЖ не голосували, а ЄС не пройшла в місцеву раду. У Кривому Розі «коаліцію» очолила партія колишнього мера Юрія Вілкула, а її підтримали ОПЗЖ та ЄС.

На прохання читачів ми перевірили ситуацію також у Сєвєродонецьку та Краматорську. На сайті Сєвєродонецької міської ради ми не знайшли результатів голосування за бюджет 2021 року. До того ж ЦВК скасовувала місцеві вибори у 2020 році у Сєвєродонецьку, тому там досі залишається чинним попередній склад ради. У Краматорську вибори відбулися та склалася «коаліція» довкола голосування за бюджет. У неї увійшли невеликі фракції СН та ЄС, місцева партія «Команда Максима Єфімова "Наш Краматорськ"» та ОПЗЖ. Не підтримали голосування «Партія Шарія» та «Партія Миру та Розвитку».

Групи регіонів

Усі регіони можна поділити на три групи.

Перша. Тут мир і злагода, всі домовилися. Сюди входять дев’ять міст Центральної та Західної України (Рівне, Чернівці, Ужгород, Житомир, Луцьк, Хмельницький, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ). Тут усі фракції місцевої ради проголосували за бюджет, але в більшості міст цієї групи ОПЗЖ не представлена. Чи це причина такої договороздатності інших, чи просто збіг, ми сказати не можемо.

Друга. Тут є одна опозиційна фракція. Сюди входять шість міст Центральної та Південної України (Кропивницький, Черкаси, Тернопіль, Миколаїв, Одеса, Херсон), а також у Маріуполі.

Третя. Тут бурхливі політичні баталії. Це великі міста та міста на Сході та в Центрі України, всього їх вісім (Київ, Харків, Дніпро, Суми, Чернігів, Кривий Ріг, Запоріжжя та Полтава). У них дві та більше фракції не увійшли до «коаліції». Особливо напруженими були голосування у Запоріжжі та Полтаві, де половина фракцій не підтримали бюджет. У Полтаві вирішальним став голос мера. В третій групі ОПЗЖ присутні у кожній раді та у кожній з них входять до «коаліції». Цікаво, що СН і ЄС не голосувати за бюджет лише в містах третьої групи. І тільки тут є випадки, коли бюджет підтримувала, наприклад ЄС, а не підтримувала СН, і навпаки.

Також у всіх досліджених містах ОПЗЖ входить у «коаліцію» або з ЄС, або з СН. Але ми бачимо, що ЄС таки цурається ОПЗЖ, щонайменше на рівні великих міст. Там, де є союзи ОПЗЖ і ЄС, в останньої невелика фракція, за винятком Полтави, про яку ми писали тут.

Після виборів влада на місцевому рівні розподілилася нерівномірно. В деяких регіонах (як-от Івано-Франківськ, Хмельницький, Чернігів) одна партія контролює раду. В інших (як-от у Черкасах, Рівному, Ужгороді) утворюються широкі коаліції з майже всіх партій, які пройшли до міської ради. Три найбільших загальнонаціональних партії представлені майже у всіх радах, але часто поступаються впливом місцевим політичним силам. У радах, де вони є «меншими партнерами», вони нерідко підтримують місцевих політиків. Єдині ради, де ЄС та СН не вступають у «коаліцію» — це ті, де ОПЗЖ має багато депутатів.

Дивіться коаліції, що утворилися, детальніше на графіку

Доступ до даних

Для місцевих рад немає вимоги утворювати коаліції між фракціями, тому ми вирішили оцінити, як співпрацюють депутати в міськрадах через голосування за бюджет. Бюджет — це головний документ, що ухвалює рада на рік. Він визначає, на що знайдуться гроші та скільки їх буде. Голосування за бюджет може свідчити про те, що партія готова співпрацювати, але, звісно, це не ідеальний індикатор. На жаль, кращого методу визначення співпраці у нас немає. Дані про голосування місцевих рад не доступні у машиночитаній формі (як голосування у Верховній Раді), тому отримати та аналізувати їх значно складніше.

Кожна міська рада публікує голосування у себе на сайті в довільній формі. Це можуть бути таблиці, текстові або відскановані документи. Інколи результатів просто немає у публічному доступі, і їх потрібно отримувати запитом. Якщо дані вдається одержати, вони не уніфіковані, і їх потрібно очистити та звести до єдиної форми. Тому неможливо швидко завантажити результати голосувань у місцевих радах та почати з ним працювати. І не можна просто перевірити, як голосує кожна фракція в середньому (це був би кращий індикатор її приналежності до умовної коаліції).

Для чого аналітикам голосування у місцевих радах? Щоб порівнювати, яку політику здійснюють на місцях, не дозволити депутатам ховати контроверсійні рішення та «замітати» сліди корупції. А також, щоб досліджувати, як співпрацюють різні партії на місцевому рівні. Для цих та інших завдань потрібно, щоб дані про голосування у місцевих радах уніфікували та публікувати на єдиній платформі у машиночитаному вигляді.