«Переворот» невдоволених. Як Конституційний суд звільнив Шевчука
Попри звинувачення колишнього голови Конституційного суду, його звільнили законно, а причиною цього стало невдоволення колег його стилем керівництва, запевняють експерти
«Антиконституційний переворот у Конституційному суді України», - такими словами своє звільнення прокоментував уже колишній голова цього суду Станіслав Шевчук. Буквально годиною раніше ввечері 14 травня українські ЗМІ почали повідомляти про те, що колеги Шевчука проголосували за його звільнення з посади. Так, за даними Bihus.Info, це рішення підтримали 12 з 18 суддів. Трохи згодом з'явилося і офіційне підтвердження. Прес-служба Конституційного суду України (КСУ) повідомила, що на спеціальному пленарному засіданні було ухвалене рішення звільнити Шевчука з посади судді КСУ.
Звільнили його згідно третього пункту 21-ої статті закону «Про Конституційний суд», який передбачає позбавлення судді посади за вчинення ним «істотного дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді КС, або виявлення його невідповідності займаній посаді». Звільнення має відбуватися на спеціальному пленарному засіданні та за наявності висновку постійної комісії з питань регламенту та етики суду.
Примара «перевороту»
Однак сам Шевчук у соціальній мережі Facebook написав, що його відставка - це «тяжкий кримінальний злочин, пов'язаний із поваленням конституційного ладу». За його словами, йдеться про «захоплення державної влади з боку осіб, які посідали посади суддів Конституційного суду України», а те, що він називає «переворотом», відбулося поспіхом та із «кричущими» порушеннями. У чому саме полягали ці порушення Конституції, закону «Про Конституційний суд» та регламенту КСУ, Шевчук не уточнив.
Утім, опитані DW експерти називають слова колишнього голови суду щонайменше перебільшенням. Так, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк запевняє, що звільнення Шевчука відбулося згідно Конституції та закону про КСУ. Такої ж думки дотримується і голова правління фундації DEJURE Микола Жернаков. Згідно з його словами, питання можуть виникнути хіба що стосовно мотивації у діях суддів, але усі принципові процедурні моменти були дотримані: звільнення відбулося під час спеціального пленарного засідання та на основі висновку постійної комісії з питань регламенту та етики.
За словами експерта Реанімаційного пакету реформ (РПР) Євгена Крапивіна, навіть якщо Шевчук виконає свою обіцянку та звернеться до правоохоронців, звинувативши колишніх колег у захопленні державної влади, таке розслідування буде безперспективним. Експерт поянсює: відповідна кримінальна стаття має широку диспозицію, і Державне бюро розслідувань, яке займатиметься заявою Шевчука, буде змушене відкрити провадження. «Але в Україні рішення колегіальних органів не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, принцип якої полягає у тому, що вона є індивідуальною», - розмірковує Крапивін. Він також вважає, що до дій суддів не може бути значних претензій й через те, що під час звільнення Шевчука вони дотримувалися вимог Конституції та закону.
Фактор Зеленського
Екс-голова КСУ звинуватив в усуненні з посади не лише колишніх колег, але й чинного президента України Петра Порошенка, який, за словами Шевчука, є головним вигодонабувачем його звільнення та намагається таким чином зберегти контроль над головними державними інституціями. Він також закликав усіх встати на захист «новообраного президента» Володимира Зеленського, не уточнивши, від чого саме його треба захищати. Однак наприкінці квітня інтернет-видання «Страна» із посиланням на свої джерела повідомляло, що Петро Порошенко намагається відтермінувати інавгурацію Зеленського. Допомогти цьому, мовляв, мала б відставка голови КСУ, якому належить приводити новообраного президента до присяги.
У суді тоді швидко відреагували на це повідомлення та зазначили, що з боку суду не виникне жодних перешкод у проведенні інавгурації. Експерти й зараз не схильні перебільшувати роль та злі наміри адміністрації президента у цих подіях. За словами Жернакова, судді КСУ вже давно були невдоволені стилем керування голови суду. Так, у березні цього року в ЗМІ потрапив текст листа, який троє суддів КСУ написали своїм колегам і в якому вони звинувачували Шевчука у перевищенні повноважень та політизації діяльності суду. «Враховуючи усі претензії з боку суддів КСУ, гірше від звільнення Шевчука точно не буде«, - погоджується Хавронюк. Так само обидва експерти не вбачають жодної загрози і для інавгурації Зеленського - із обранням нової голови КСУ Наталі Шаптали, яке відбулося одночасно із звільненням Шевчука, це питання було автоматично зняте з порядку денного.
Загрози інавгурації не вбачають і у команді Зеленського. Так, радник новообраного президента Руслан Рябошапка заявив інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна», що судді КСУ не сприймали Шевчука як голову суду через його схильність до «ручного керування» та процедурних порушень. Він також зазначив, що обрання Шаптали продемонструвало «зрілість» суддів та усунуло проблему для приведення Зеленського до присяги.
Проміжне рішення
Щоправда, від нової голови суду експерти також не в захваті. Так, за словами Крапивіна, Наталя Шаптала не лише не має управлінського досвіду та авторитету серед інших суддів, але також відома тим, що ухвалювала сумнозвісне рішення, яке скасувало конституційні зміни 2004 року та дозволило Віктору Януковичу узурпувати владу в країні. «Багато експертів вважали, що вона мала б бути звільнена ще у 2014 році, однак їй вдалося залишитися на посаді, і тепер вона буде змушена піти у вересні, після закінчення дев'ятирічного терміну її повноважень», - додає Крапивін.
Саме перспектива відставки Шаптали вже восени цього року й стала головною причиною її обрання, впевнений Хавронюк. За його словами, у суді зараз триває конфлікт між різними групами, кожна з яких має свого лідера, але недостатньо голосів, аби зробити свого представника головою КСУ. «У такій ситуації вона (Наталя Шаптала, - Ред.) - ідеальна кандидатура, аби до осені подумати, провести перемовини і вже тоді обрати голову на наступні три роки», - пояснює експерт.