Підводні камені законопроекту про непідконтрольний Києву Донбас
Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект про реінтеграцію Донбасу. Що реально змінює цей документ?
Після трьох днів дебатів та розгляду близько 700 поправок Верховна Рада таки ухвалила президентський законопроект з довгою назвою про «Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей». Самі ж депутати називають документ законопроектом про деокупацію та реінтеграцію непідконтрольного Києву Донбасу. Однак ані про перше, ані про друге в законопроекті не йдеться. Тож про що цей документ?
Узаконення воєнних дій постфактум
Політики здебільшого називають цей законопроект історичним, адже він визнає окремі непідконтрольні уряду райони Луганської і Донецької областей тимчасово окупованими, а Росію - країною-агресором. На Росію покладається вся відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україна, її державним органам та органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам на окупованих територіях.
Відповідно до законопроекту, кордони окупованих територій будуть визначатися президентом України за поданням Генерального штабу Збройних Сил України (ЗСУ). При цьому тимчасова окупація Росією, незалежно від термінів її тривалості, вважається незаконною та не створює для Росії жодних територіальних прав.
«Ухвалений законопроект посилює позицію України у міжнародних судах і унеможливлює участь російських миротворців на Донбасі. При цьому в середині країни він особливо нічого не змінює, а лише узаконює те, що вже є зараз по факту»,- вважає виконавчий директор Українського інституту майбутнього, колишній заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації Віктор Андрусів.
З цим погоджуються й інші експерти. Зокрема вони вказують, що в документі передбачено створення Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ за керівництва Генштабу, який координуватиме і контролюватиме у зоні конфлікту всі дії військових. «Це спроба втиснути в юридичні рамки те, що є, і постфактум узаконити дії військових на Донбасі. Адже у нас АТО і антитерористичний центр, який координується СБУ, але там головну роль і вже зараз мають військові»,- наголошує аналітик Донецького інституту інформації Віталій Сизов.
«Пишіть листи Путіну?»
При цьому він упевнений у тому, що законопроект суттєво нічого не змінює, особливо це стосується положення України на міжнародній арені. Але цей документ, застерігає експерт, ще більше відштовхне жителів непідконтрольних територій від України. «Це політичний передвиборний документ для українського виборця. Вся відповідальність там покладається на Росію. І що? Людині, якій зруйнували будинок у Донецьку, пропонують писати Путіну про це. А Путін скаже, я ж не ваш президент. Все. Люди на тих територіях залишаться сам на сам зі своїми проблемами», - вважає Віталій Сизов.
Разом з тим аналітики схвалюють норму законопроекту, за якою за фізичними та юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, в тому числі на нерухоме, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Окрім цього, Україна в цьому законопроекті прописала, що визнає факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно. «Зараз факт смерті на неконтрольованій території Донбасу можна довести лише через суд. А це дуже важко, бо немає реальних правових механізмів», - констатує Віктор Андрусів.
Права людини під загрозою
Правозахисники, в свою чергу, вказують на те, що права людини на непідконтрольних Києву територіях у цьому законопроекті знівельовані. Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова каже, що про захист цивільного населення в документі забули. Вона зауважує, що держава не бере на себе зобов’язання захищати цивільне населення в тій мірі, в якій вона взяла зобов’язання, підписавши Європейські конвенції та Пакту про політично-цивільні права.
«Якщо президент одноосібно приймає рішення про введення воєнного стану і у нас починається силова операція зі звільнення цих територій, то фактично для захисту цивільного населення нічого не готове, - каже Волкова. - Немає інфраструктури для тих самих поранених, для забезпечення продуктами харчування тощо. Там гуманітарна ситуація дуже складна. Це викликає занепокоєння».
Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна переконана, що ухвалений депутатами законопроект дає силовикам неправомірно широкі повноваження на неконтрольованих територіях, й існує загроза, що ними зловживатимуть представники правоохоронних органів і військові.
«Вводиться нове поняття - зона безпеки, - констатує Золкіна. - Але що це за зони - не зрозуміло. Там силовики матимуть такі необмежені повноваження, які б вони могли мати зараз лише за умови введення воєнного стану». Золкіна застерігає, що існують ризики перевищення таких повноважень.
У законопроекті йдеться про те, що в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок. Він передбачає надання органам сектору безпеки і оборони, іншим державним органам України спеціальних повноважень, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Аби законопроект став законом, його має ще підписати президент Петро Порошенко. Документ набуде чинності на наступний день після його опублікування.