Політ завершено: чи має право авіакомпанія знімати пасажирів з рейсу

Ще у 80-х роках минулого століття в американських компаніях почали практикувати NTO (Non-Territorial Office) – офіси без робочих місць, закріплених за конкретними співробітниками. Адже у великій компанії завжди є співробітники, які або на лікарняному, або у відпустці чи у відрядженні – відповідно, багато столів пустують щодня. Концепція NTO передбачає меншу кількість робочих місць, ніж співробітників у штаті. Так само, згідно із статистичними спостереженнями, у кожної авіакомпанії є певний сталий відсоток no-show пасажирів, тобто тих, які придбали квиток, навіть зареєструвалися, але не з’явилися на рейс. Базуючись на таких статистичних розрахунках, авіакомпанії умисно продають квитків більше, ніж місць на борту літака. Тоді у випадку неявки певного відсотка пасажирів є інші, «надлишкові», які заповнять літак, а перевізник отримає більший дохід з рейсу.

Водночас, така статистика передбачає, що авіакомпаніям вигідно сплатити компенсації тим пасажирам, які все ж не отримали місця в літаку внаслідок овербукінгу, ніж відмовитися від подібної практики. Тобто така практика офіційно легалізована в Європі, США та багатьох інших країнах і захищається правилами перевезень. Є країни, де овербукінг поза законом, наприклад, РФ.

Але такі випадки все одно трапляються і пасажир залишається незахищеним через відсутність регулювання подібних ситуацій та встановлених розмірів компенсації. Також овербукінг може статися з технічних причин, наприклад, внаслідок заміни літака на менший. У таких випадках діють певні правила для авіаперевізника. Коли перевізник вмотивовано очікує, що пасажирові буде відмовлено в перевезенні, він повинен спочатку знайти добровольців та запропонувати їм компенсацію за добровільну відмову від своїх місць та альтернативний рейс найближчим часом. Якщо добровольців недостатньо, авіакомпанія має право за своїм вибором зняти пасажирів з рейсу, але, водночас, все ж таки сплатити компенсацію та запропонувати політ наступним рейсом.

Розмір компенсації в Україні та ЄС однаковий та залежить від дальності рейсу – 250, 400 та 600 євро. Тобто авіакомпанія має право відмовити пасажиру проти його волі, виплативши компенсацію в певних межах. Причиною такої відмови може бути не лише овербукінг, а й будь-які інші мотиви. До того ж це може статися в будь-який час перевезення, не лише при реєстрації чи посадці.

Таку ситуацію регулює стаття 104 Повітряного Кодексу України, що набрав чинності у вересні 2011 року. Формулювання там абсолютно збігаються з тими, що прийняті в європейському та американському законодавстві. Зокрема, там зазначено, що у випадку коли авіакомпанія мотивованно очікує на відмову пасажирам в перевезенні, то вона має провести опитування пасажирів для виявлення бажаючих добровільно погодитися на відмову від перельоту в обмін на компенсацію. Якщо ж такі добровольці не знайдуться, компанія зніме з рейсу певних пасажирів проти їхньої волі, і компенсація складе 250 євро для рейсу дальністю менше 1500 км, 400 євро – від 1500 до 3500 км та 600 євро – понад 3500 км. До того ж авіакомпанія може зменшити суму компенсації на 50%, якщо вона запропонувала пасажиру переліт альтернативними рейсами (у випадку, коли затримка від запланованого часу вильоту складе не більше 2, 3 або 4 годин відповідно в залежності від дальності польоту).

У випадку коли пасажир добровільно обирає компенсацію, перевізник не звільняється від обов’язку надати пасажиру можливість повернути вартість квитка або перенести рейс на інший час, а також надати послуги, пов’язані із затримкою: харчування, напої, номер в готелі тощо.

Однак випадок, який стався нещодавно в США, коли пасажира силоміць тягнули через увесь літак, є все ж нестандартним. Адже, як правило, в перевезенні відмовляють, коли пасажири ще не зайшли на борт літака. Тут є юридична і комерційна (сервісна) частина питання. З позиції сервісу це просто жах. З юридичної позиції авіакомпанія все зробила обґрунтовано і відповідно до правил. Якщо пасажиру відмовлено в перевезенні проти його волі на борту, але він відмовляється виконати вказівки екіпажу та залишити борт, це стає питанням безпеки польоту та можливого порушення розкладу рейсів. Тому до такого пасажира може бути застосована сила. Відповідальність авіакомпанії за такі дії буде обмежено розміром компенсації за відмову в перевезенні, а відшкодування моральної шкоди взагалі не передбачене міжнародними конвенціями в авіації.