Політична криза в Німеччині: що буде після провалу коаліційних переговорів

Чи може в Німеччині бути поновлено широку коаліцію?

Така перспектива є малоймовірною. Ще відразу після виборів, які відбулися два місяці тому, соціал-демократи заявили, що не готові знову утворювати коаліцію з християнськими демократами, й вирішили піти в опозицію. На таких позиціях вони залишаються й досі. Більше того, лише минулими вихідними лідер Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартін Шульц (Martin Schulz) заявив, що його партія в будь-який момент готова до нових виборів.

Заступник голови СДПН Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) вже після того, як стало відомо про провал попередніх переговорів про утворення коаліції між християнськими партіями, лібералами та Зеленими, ще раз підтвердив позицію соціал-демократів, які не бажають входити до складу широкої коаліції. Про це він заявив у ніч на понеділок, 20 листопада, в соціальній мережі Twitter.

Які перспективи в так званого уряду меншості?

Такий уряд навряд чи буде утворено в Німеччині. Нині панують неспокійні в політичному сенсі часи, і за таких умов для канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) було би вкрай незручно для ухвалення кожного закону щоразу шукати підтримки в тієї чи іншої опозиційної партії. Якщо Християнсько-демократичний та Християнсько-соціальний союзи (ХДС/ХСС) з вільними демократами все ж таки наважаться створити свій уряд, для більшості в Бундестазі їм бракуватиме 29 мандатів. Коаліції ж у складі консервативних партій та Зелених не вистачатиме 42 голосів у парламенті.

Хоча уряди меншості часто можна зустріти в світі, в Німеччині на федеральному рівні таку модель ще жодного разу не випробовували. Недаремно після виборів до Бундестагу канцлерка Анґела Меркель заявила про свої наміри утворити  «стабільний уряд».

За яких умов у Німеччині можуть відбутися нові вибори?

Стаття 63 Основного закону ФРН передбачає такий сценарій: федеральний президент Німеччини спочатку мусить запропонувати когось на посаду федерального канцлера. Цей кандидат чи кандидатка зможе обійняти посаду глави уряду, якщо за неї або за нього проголосує більше половини членів парламенту. Якщо пропозицію федерального президента депутати не підтримають, тоді розпочинається наступний етап обрання канцлера. Від цього моменту Бундестаг має два тижні часу, аби дійти згоди щодо спільної кандидатури.

Якщо й через два тижня нікого не буде обрано, тоді передбачено наступний етап. Під час цього третього й останнього етапу для обрання на посаду канцлера достатньо дістати відносну більшість. Тобто обираним буде той кандидат, котрий отримає найбільше голосів. Тепер знову має діяти федеральний президент. Він може призначити на посаду канцлера уряду меншості кандидата, обраного відносною більшістю. Федеральний президент може цього й не робити, тоді він змушений розпустити парламент. У такому разі впродовж наступних 60 днів повинні відбутись нові вибори.