Позов до ЄСПЛ щодо політв'язнів у Росії: Київ сподівається на санкції
Новий український позов спільно готували юристи мін'юсту, адвокати ув'язнених та правозахисники Української Гельсінської спілки
Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) новий міждержавний позов щодо порушення прав ув'язнених українців, яких у Києві вважають політв'язнями і такими, що їх незаконно утримує Росія. У позові детально описані справи 71 українця, які перебувають в російських в'язницях. Про це у понеділок, 13 серпня, повідомив на прес-конференції міністр юстиції України Павло Петренко.
До цього списку увійшли справи щодо переслідування кримських татар, активістів Євромайдану та справи «українських диверсантів» в Криму, обвинувачених у шпигунстві. За словами Петренка, у більшості справ є спільні риси. Так, українців, каже він, затримують на території Криму чи Росії або викрадають з території інших держав, катують, домагаються неправдивих показань, зокрема і щодо інших людей, яких потім також затримують. «Ми констатуємо і вимагаємо від Європейського суду з прав людини зафіксувати масові порушення прав людини щодо катування, обмеження права на свободу і недоторканість, щодо права на справедливий суд, на приватне життя, свободу вираження поглядів, зібрань і об'єднань з боку «російського режиму» проти українських громадян», - сказав Павло Петренко.
В очікуванні нових санкцій для РФ
Це вже шостий позов України до ЄСПЛ. Попередні стосуються анексії Криму, агресії Росії на Донбасі. Новий позов - це перший юридичний документ, який описує масові порушення прав людини українських політв'язнів на території РФ, з конкретними прізвищами причетних до цього російських чиновників, зокрема й високопоставлених. «Це дає нам аргумент перед нашими міжнародними партнерами щодо застосування додаткових санкцій, персональних, проти всього керівництва РФ, яке причетне до цих політично мотивованих переслідувань», - вважає Петренко.
На новий позов покладають чималі надії і родичі «заручників Кремля». Вони сподіваються, що нові санкції підштовхнуть Кремль до звільнення українських політичних в'язнів. «Наших родичів піддають тортурам через їхню проукраїнську позицію, пост у Facebook чи вихід на акції за український Крим чи допомогу українські армії, як було з моїм братом, якого за допомогу нашій армії Росія кваліфікує як учасника бандформування. Ми хочемо, щоб усі винні понесли покарання, і їхнє покарання було адекватне їхнім діям», - наголошує Ігор Котелянець, брат українця Євгена Панова, якого в 2016 році затримали в Криму та звинуватили підготовці диверсій на території півострова, а нині засудили там до 8 років ув'язнення.
Сподівання на швидкий розгляд
Ігор Котелянець також вважає, що завдяки новому позову України до ЄСПЛ родичам «в'язнів Кремля» буде несоромно дивитися в очі міжнародним партнерам України, зокрема політикам високого рівня. «Єдине що ми можемо просити у них, так це запровадження персональних санкцій проти російської владної верхівки. Але нам ставлять зустрічні цілком адекватні запитання про те, а що саме Україна зробила для засудження людей, які катують наших рідних? До цього моменту нам не було що сказати. Тепер завдяки позову у нас буде фактаж і відповідь», - вважає Ігор Котелянець.
Новий український позов спільно готували юристи мін'юсту, адвокати ув'язнених та правозахисники Української Гельсінської спілки. Київ сподівається, що Європейський суд з прав людини не затягуватиме розгляд позову, а швидко візьметься за нього, адже для цього є особливі підстави. Як зазначив в коментарі DW заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, щодо незаконно ув'язнених Станіслава Клиха, Володимира Балуха, Еміра-Усеїна Куку та Сергія Литвинова додатково подані заяви на застосування спеціального правила, яке стосується надання невідкладного належного медичного забезпечення та інформації щодо стану здоров'я. «У нас є інформація, що їхній стан здоров'я вимагає негайного втручання і підтримки з боку РФ, якої вони зараз не отримують, перебуваючи там за гратами. Якщо суд застосовує 39-те правило, то він автоматично розглядає справу як пріоритетну, тому ми робимо все, аби пришвидшити розгляд», - сказав Ліщина.